Спеціально для газети «Сельская жизнь в Украине».
Пізньовесняні заморозки є одним із найнебезпечніших чинників, що впливають на отримання врожаю. Навіть спеціалізовані господарства, які мають потужні трудові й фінансові ресурси, через сильні та тривалі заморозки можуть втратити значну частину врожаю або взагалі лишитися без нього. Причина в нездатності плодових рослин на початку вегетації самостійно впоратися навіть із мінімальними від’ємними температурами, а людині, як відомо, теж не завжди вдається «домовитися» з природою.
Із великої групи плодових рослин лише квітки жимолості здатні витримати зниження температури до мінус 7 градусів. Не шкодять заморозки й рослинам малини, які цвітуть у пізніші строки. Решта плодових щороку перебувають під загрозою пошкодження низькими температурами, тому садівникам потрібно бути готовими до захисту врожаю.
Щоб правильно протидіяти примхам природи, спершу познайомимося з одним із них.
Які бувають заморозки
Заморозками називають зниження температури повітря нижче 0 °C за додатних середньодобових температур. Вони можуть виникати внаслідок вторгнення холодного повітря з півночі або північного сходу (адвективні заморозки), нічного випромінювання тепла земною поверхнею (радіаційні заморозки) або впливу обох чинників (адвективно-радіаційні заморозки).
Назва «адвективні» походить від слова «адвекція», доставка, вторгнення, і, як уже зазначалося, такі заморозки є наслідком вторгнення холодних арктичних мас повітря. Вони дуже небезпечні, бо діють на рослини протягом тривалого часу.
Радіаційні заморозки бувають унаслідок нагрівання землі прямою сонячною радіацією. Крім того, нагріта за рахунок розсіяної радіації атмосфера частину свого тепла теж віддає ґрунту. Земля отримує тепло сонячної радіації й атмосфери та, у свою чергу, виділяє теплову енергію в довкілля (довгохвильова радіація). Зазвичай зустрічні потоки випромінювання врівноважують одне одного. Іноді ця рівновага порушується. Радіаційні весняні заморозки трапляються перед сходом сонця в ясну й тиху погоду. Довгохвильова радіація землі посилюється, поверхня ґрунту швидко охолоджується.
Адвективно-радіаційні весняні заморозки бувають, навпаки, за негоди. При цьому охолоджена атмосфера «витягує» тепло із землі. Якщо холодна, вітряна погода тримається кілька днів, то заморозки посилюються від ночі до ночі.
Як боротися із заморозками
Тепер найголовніше: як побороти згубну дію заморозків? Є непрямі й прямі способи боротьби із заморозками.
До перших належать правильний вибір місця для посадки рослин і розміщення окремих порід з урахуванням особливостей рельєфу, наявності водойм, вітрозахисних насаджень та інших чинників впливу. Слід пам’ятати, що рослини частіше пошкоджуються на знижених місцях, у котловинах. Посилює негативну дію низьких від’ємних температур північний і північно-східний вітер.
До прямих способів впливу належать: укриття рослин, димлення, дощування й обдув теплим повітрям.
Укриття
Почнемо з найпростішого способу, суть якого полягає в індивідуальному укритті рослин. Його застосовують перед настанням заморозків для тих рослин, габарити яких дають змогу зробити це за допомогою плівки чи інших підручних матеріалів. Одним із найкращих матеріалів є агроволокно, під яким температура тримається на 5-10 °C вище порівняно із зовнішнім повітрям. Теплоізоляційні властивості агроволокна залежать від його щільності. Так, спанбонд-17 призначений для укриття зеленних, овочевих культур і ягідних кущів; він захищає від заморозків до -3 °C. Спанбонд-30 щільніший, і його використовують для укриття майже всіх рослин. (Спанбонд-42 до -7 °C, спанбонд-60 до -9 °C.)
Відомий ще один тип укривного матеріалу, лутрасил. Один із його видів, термоселект-17, захищає рослини від заморозків до -2 °C, а покладений у два шари до -7 °C. Деякі рослини можна підгорнути на нетривалий час, до двох-трьох днів, тирсою, торфом, землею, перегноєм тощо.
Димлення
Ще один поширений спосіб протидії заморозкам димлення. Щільна димова завіса знижує втрати тепла від випромінювання, а температура диму на кілька градусів вища, ніж навколишнього холодного повітря. Для димлення заздалегідь заготовляють органічний матеріал (листя, солому, тирсу, сміття, хмиз тощо). Починати димлення треба за зниження температури повітря до 2-4 °C і продовжувати протягом 1,5-2 год після сходу сонця. Купи розставляють через 5-6 м по всьому саду. Зручніший спосіб димлення використання спеціальних димових шашок (2-4 шт. на 10 соток).
Дощування
Найнадійніший спосіб захисту від заморозків дощування. Воно дає змогу нейтралізувати дію заморозку до -3-5 градусів. Кожна крапля води під час замерзання віддає в довкілля тепло (80 калорій на 1 градус). Вода має значну питому теплоємність і низьку тепловіддачу, і що більше вологи міститься в ґрунті, то більше тепла вона здатна накопичувати й утримувати. Удень вологий ґрунт акумулює сонячне тепло, а вночі поступово його віддає. Рано-вранці температура поверхні вологого ґрунту на 1-2 градуси вища, ніж сухого.
Над ділянкою з добре зволоженим ґрунтом під час зниження температури повітря відбувається конденсація, що супроводжується виділенням тепла, і це важливо для низькорослих рослин (суниці, кущів).
Під час дощування краплі води утворюють на квітках, листках і гілках кірку льоду, яка перешкоджає подальшому охолодженню тканин. Дощування проводять перед настанням заморозків безперервно й закінчують за потепління після повного танення льоду, що утворився на рослинах.
Обдув теплим повітрям
Останній спосіб, який застосовують нечасто й на невеликих територіях, обдув теплим повітрям. Його використовують за радіаційних заморозків, коли нижній шар холодного повітря, як правило, невеликий. За допомогою потужних вентиляторів його можна змішати з теплішим повітрям верхніх шарів.
Своєчасне застосування цих прийомів під час захисту садів від заморозків практично гарантує задоволення від смаку наших улюблених плодів і ягід.
