Опубліковано — Залишити коментар

Посадка плодових дерев у листопаді. Великі саджанці з відкритою кореневою системою

Листопад підходить для посадки плодових дерев, коли вони вже скинули листя, а ґрунт ще не промерз. У цей час рослини перебувають у стані спокою, тому пересаджування проходить без навантаження, пов’язаного з активним ростом пагонів і листя.

Восени можна висаджувати не лише молоді саджанці, а й доросліші дерева віком 4–6 років та заввишки 2,5–3,5 м. Це яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, абрикоси та інші плодові культури.

Такі дерева можна викопувати без земляного кома (який обовʼязковий лише для хвойних рослин), намагаючись зберегти якомога більше коренів. Покупців нерідко насторожує відсутність ґрунту навколо кореневої системи. Розберімося, як відбувається таке пересаджування і чому не варто відмовлятися від великих саджанців лише через відкриті корені.

Продовжити читання
Опубліковано — Залишити коментар

Додаємо тропічного аромату в плодовий сад

Урожай азиміни

Азиміна трилопатева (Asimina triloba), яку також називають пау-пау або банановим деревом, добре знайома садівникам у Північній Америці, але в українських садах поки залишається незвичною культурою. Її плоди мають ніжну кремову м’якоть із насиченим ароматом, у якому відчуваються банан, манго та інші тропічні фрукти. Смак досить своєрідний, тому після першого знайомства з азиміною її важко сплутати з іншими плодовими культурами.

Батьківщина азиміни — східна частина Північної Америки. У природі вона росте переважно у вологих широколистяних лісах, часто під кронами вищих дерев. Попри спорідненість із тропічними анноновими, до яких належать черімойя та гуанабана, азиміна добре пристосована до помірного клімату й витримує холодні зими.

У дорослому віці це дерево заввишки переважно 3–5 м із великим видовженим листям. Навесні привертає увагу незвичайними темно-бордовими квітками, влітку створює густу зелену крону, а восени листя забарвлюється в жовті тони. У саду азиміна виглядає досить екзотично, хоча особливих умов для вирощування, порівняно з багатьма іншими незвичайними плодовими культурами, не потребує.

Продовжити читання
Опубліковано — Залишити коментар

Підживлення плодових дерев навесні

Підживлення плодових дерев навесні потрібне не кожному саду. Дерево, яке торік добре росло, плодоносило, а ґрунт під ним регулярно отримує органіку, може обійтися без нього. А якщо пагони були слабкі, листя дрібне, а торішній урожай виніс багато поживних речовин, весняне підживлення допомагає. Нижче про те, як це вирішити, що вносити й коли.

Як вирішити, чи підживлювати

Дивіться на те, як росло дерево торік. Короткі пагони, дрібне листя і рясний урожай означають, що запаси витрачено, і дереву потрібне підживлення. Якщо приріст сильний, а крона густа, азот навесні лише додасть пагонів, а цвітіння й зимостійкості від цього не покращає. У такому саду досить органіки.

Молодим деревам у перші роки після посадки, якщо при посадці вносили добрива, достатньо невеликої дози азоту. Скільки саме залежно від віку, ґрунту й зони, є в статті про норми внесення добрив.

Коли вносити

У перші тижні росту дерево живиться запасами, які накопичило минулого сезону, тому поспішати з азотом по мерзлому чи холодному ґрунту немає сенсу. Яблуню й грушу можна підживити, щойно ґрунт відтане й прогріється. Кісточкові (черешню, вишню, сливу, персик, абрикос) краще підживлювати трохи пізніше, коли бруньки вже розпустилися, і давати азот у два прийоми: на початку росту і після цвітіння. Надлишок азоту навесні на кісточкових дає надто буйний ріст, який частіше хворіє.

Азотне добриво вносять у пристовбурне коло, не під самий стовбур, і заробляють у вологий ґрунт. Якщо його просто розсипати по сухій землі, частина азоту втрачається у вигляді аміаку.

Що вносити

Найпростіше азотне добриво це карбамід. Якщо хочете одним добривом дати й азот, і фосфор з калієм, візьміть комплексне, наприклад YaraMila Комплекс 12-11-18. Стандарт НПК 18-18-18 повністю розчиняється у воді, тому його зручно вносити з поливом, але азоту в ньому багато, і дереву з густою кроною він не потрібен.

Органічні добрива, кінський перегній чи біогумус, вносять не щороку, а раз на 2-4 роки. Вони поповнюють органічну речовину, і при такому внесенні мінеральних добрив потрібно менше.

Після цвітіння можна провести перше листкове підживлення водорозчинним добривом з мікроелементами, наприклад Майстер+ 20.20.20. Для листя беруть слабкий розчин, близько 0,5 %, бо молоді листочки легко обпікаються. Обприскують вранці чи ввечері.

Лохина

Лохина вимагає кислого ґрунту, і добрива для неї інші: про них у статті добрива для лохини. Золу, доломіт і вапно під неї не вносять. Яким добривам місце восени, а яким навесні, читайте в статті про осіннє підживлення саду.

Опубліковано — Залишити коментар

Добрива для лохини навесні й улітку

Добрива для лохини добирають за кислотністю ґрунту. Лохина росте на кислому ґрунті з pH 4-5, і те, що добре для яблуні чи смородини, їй часто шкодить: зола, доломіт і вапно підвищують pH, а хлорид калію і великі дози солей пошкоджують тонке коріння. Нижче про те, що вносити навесні й улітку, і як перевірити, чи добрива взагалі потрібні.

Спочатку перевірте pH

Перш ніж купувати добриво, виміряйте pH ґрунту під кущем тестом або pH-метром. Якщо pH вищий за 5, лохина гірше засвоює залізо, листя жовтіє, а прожилки лишаються зеленими. Добрива цього не виправлять, лохина на такому ґрунті поступово гине, тож спершу його підкислюють. Для цього використовують гранульовану сірку: вона діє повільно, бо її мають переробити ґрунтові бактерії, тому її вносять заздалегідь, а не перед цвітінням.

Золу, доломітове борошно і вапно під лохину не вносять: вони підвищують pH, а лохині потрібен кислий ґрунт.

Азот

Лохина краще засвоює азот в аміачній формі, тому під неї беруть не селітру, а сульфат амонію або карбамід. Коли pH у межах 4-5, підходить обидва. Якщо ґрунт важчий і pH поступово зростає, краще сульфат амонію: він ще й підкислює.

Азот вносять у два прийоми: перший на початку росту навесні, коли набрякають бруньки або починається цвітіння, другий приблизно через шість тижнів. Ділити на більше частин немає потреби, врожаю від цього не додається. Після середини літа азот не вносять, щоб пагони встигли визріти до зими.

Дозу беріть із пакування. Молодим кущам у перші роки після посадки потрібно значно менше: у них тонке коріння, яке легко пошкодити сіллю, тож краще внести менше, ніж більше. Добриво розсипають по колу під краєм крони, а не під самий стовбур, і після внесення поливають.

Калій і фосфор

Лохина чутлива до хлору, тому калій їй дають у формі сульфату. Калійна сіль і хлористий калій не підходять. Калій і фосфор без азоту й без хлору дає монокалій фосфат: його вносять, коли кущ уже росте і зав’язує ягоду.

Лохині потрібно небагато фосфору, тому комплексні добрива з великою часткою фосфору брати не варто. Чи вистачає кущам фосфору й калію, показує аналіз ґрунту; без нього їх вносять помірно.

Мульча й посадка

Кущі мульчують соснової кори: вона утримує вологу й не підвищує pH. Для посадки лохини використовують субстрат для лохини, в якому вже підібрано кислотність. Про осінні роботи читайте в статті про осіннє підживлення саду, про норми для інших плодових у статті норми внесення добрив.

Опубліковано — Залишити коментар

Як правильно посадити та виростити лохину

Лохину в нас купують щосезону, і найчастіше питають, як правильно посадити лохину, щоб вона прижилася. Коли кущ жовтіє вже в перший рік, найчастіше його посадили в звичайну садову землю. Лохині потрібен кислий ґрунт з pH 4-5, пухкий і вологий. Тому під неї ми не копаємо ямку під розмір горщика, а готуємо окреме місце з кислим субстратом.

Коріння в лохини тонке й неглибоке, воно розходиться в боки. Важка глина, де після дощу стоїть вода, і сухий пісок однаково їй не підходять.

Продовжити читання