Абрикос сьогодні родить і на Київщині: зими з морозами нижче −25 °C стали рідкістю, а сучасні сорти абрикосів достигають від червня до серпня й менше хворіють. Родить він тоді, коли сорт вибрано за строком достигання й стійкістю до моніліозу, а місце сонячне й захищене від холодних вітрів. Нижче сорти, які є в нас, за строком достигання.
Як вибрати сорт абрикоса
Спершу дивіться на строк достигання. Сорти з різними строками разом дають свіжі абрикоси з середини червня до серпня, а найпізніші, на кінець серпня й вересень, описані у статті Пізні абрикоси на серпень і вересень.
Далі стійкість до моніліозу. Через цю хворобу абрикос у дощову весну найчастіше лишається без урожаю, а буває, що гине й дерево. Стійкі сорти українські Монастирський і Особливий Денисюка, підвищену стійкість має чеська Бетінка, слабко уражується Курезія. Докладно в статті Сорти абрикоси, стійкі до моніліозу.
Далі строк цвітіння. Квітки абрикоса пошкоджує вже −1…−2 °C, тому там, де бувають травневі приморозки, надійніші сорти, що цвітуть пізніше: Кулгат, Курезія, Болеро, чорні абрикоси. Особливий Денисюка цвіте поетапно й плодоносить навіть після заморозку, що побив частину квіток.
І запилення. Цунамі, Тотем, Фуего й Бетінка без запилювача майже не зав’язують плодів, тож поруч потрібен інший абрикос, що цвіте одночасно. Частково самоплідні сорти теж родять краще, коли поруч цвіте ще один абрикос.
Сорти абрикосів від червня до серпня
Саджанці щеплені на жерделі, чорні абрикоси на аличі, Апріум буває і на аличі. Строки вказано для Київщини.
| Сорт | Достигає | Чим цікавий |
|---|---|---|
| Могадор (Mogador) | ІІ декада червня | самоплідний, добре запилює інші ранні абрикоси |
| Лука (Luca) | середина червня | на пару днів раніше за Пріцію й Цунамі, плоди достигають дружно й не дрібнішають під навантаженням |
| Пріція (Pricia) | середина червня | плоди до 80 г, самоплідна, цвіте пізно як для такого раннього сорту |
| Колорадо (Colorado) | з середини червня | плоди до 80 г з червоним рум’янцем, щільні |
| Тотем (Totem) | з середини червня | плоди майже повністю червоні, до 80 г, солодкі; потрібен запилювач |
| Цунамі (Tsunami) | ІІ–ІІІ декада червня | плоди до 90 г, оранжеві з яскравим рум’янцем; потрібен запилювач |
| Нінфа (Ninfa) | ІІ–ІІІ декада червня | самоплідна, родить рясно й щороку |
| Прімая (Primaya) | ІІІ декада червня | плоди до 80 г з легким цитрусовим ароматом, дуже урожайна |
| Самурай (Samourai) | ІІІ декада червня | плоди до 65 г лишаються великими й при рясному врожаї, довго висять на дереві |
| Фуего (Fuego) | кінець червня | вогняно-червона шкірка, солодкий, без вираженої кислинки, не тріскається в дощ; потрібен запилювач |
| Кармен Топ (Carmen Top) | початок липня | плоди до 90 г, скороплідний |
| Бірікокколо Гіганте ді Будріо (Biricoccolo Gigante di Budrio) | початок липня | чорний абрикос, гібрид з аличею, винно-червона шкірка, цвіте пізно |
| Кулгат (Koolgat) | перша половина липня | цвіте пізно, самоплідний, плодоносить щороку |
| Монастирський | ІІ декада липня | класичний абрикосовий аромат, смак до 5 балів, стійкий до моніліозу |
| Бетінка (Betinka) | середина липня | плоди до 100 г, стійка до шарки, підвищена стійкість до моніліозу; потрібен запилювач |
| Дженгат (Jengat) | середина липня | майже суцільно карміново-червоні плоди до 90 г, м’якоть оранжево-червона |
| Курезія (Kuresia) | середина липня | стійка до шарки, слабко уражується моніліозом, цвіте середньопізно |
| Кот-н-Кенді (Cot-n-Candy) | середина липня | апріум, гібрид абрикоса зі сливою, м’якоть майже біла, дуже солодка |
| Болеро (Bolero) | друга половина липня | червоноплідний, самоплідний, плоди не тріскаються |
| Особливий Денисюка | ІІІ декада липня | карміново-червоні плоди до 80 г, стійкий до моніліозу, збір триває кілька тижнів |
| Чорний принц | початок серпня | чорний абрикос, плоди до 80 г, цвіте пізніше за звичайний абрикос |
| Апріум (Aprium) | початок серпня | гладенька шкірка без опушення, абрикосова солодкість зі сливовою кислинкою |
Що є в наявності зараз, дивіться в розділі Саджанці абрикоса.
Де садити абрикос
Абрикосу потрібне місце, де сонце світить на крону весь день, трохи підвищене й захищене від холодних вітрів. У низинах холодне повітря застоюється, і квітки частіше побиває приморозок. Ґрунтові води мають бути не ближче 2 м до поверхні.
Найкраще абрикос росте на легких і середніх суглинках, супісках і глибоких чорноземах з нейтральною або слаболужною реакцією. Кислі, важкі глинисті й перезволожені ґрунти йому не підходять: на них дерево слабо росте, частіше хворіє на камедетечу й отримує морозобоїни.
Посадка
Саджанці садять восени й навесні. Посадкову яму заповнюють сумішшю родючого ґрунту з перегноєм і мінеральними добривами. На піщаному ґрунті на дно кладуть 10–12 см глини чи торфу, щоб затримувати вологу, на важкому навпаки додають пісок. Про саму посадку покроково читайте у статті Планування ділянки та правильна посадка плодових дерев.
Полив, розпушування й підживлення
Абрикос посухостійкий, але корені в нього лежать неглибоко. Найважливіша волога в липні: тоді достигає врожай і закладаються квіткові бруньки на наступний рік, і нестача води зменшує вже майбутній урожай. Поливають із середини травня до початку серпня, раз на 10–20 днів залежно від дощів і ґрунту. Наприкінці літа полив припиняють, щоб пагони встигли визріти, а в другій половині осені дають вологозарядковий полив.
Корені абрикоса вимогливі до повітря, тому після поливу пристовбурне коло розпушують і мульчують перегноєм, перепрілою соломою або торфокомпостом.
Рано навесні дереву найбільше потрібен калій, під час цвітіння й росту пагонів азот і фосфор. З другої половини літа азот не дають, а калій знову потрібен: від нього залежить, як дерево перезимує. Органіку абрикос сприймає добре, вона поліпшує ґрунт і смак плодів.
Обрізка
Абрикос плодоносить на однорічних пагонах і коротких букетних гілочках. Без обрізки гілки швидко видовжуються й оголюються, а врожай переходить на край крони. Дерево формують на низькому штамбі 50–60 см, у першому ярусі лишають 4–5 скелетних гілок. Деревина в абрикоса крихка, тому гілок, що відходять під гострим кутом, не лишають.
Літня обрізка стримує ріст і зсуває цвітіння на кілька днів пізніше, а це шанс уникнути весняного приморозку. Багато сортів схильні до перевантаження, тому в червні зав’язь проріджують, лишаючи плоди приблизно через 10 см. Як обрізати молоде й старе дерево, у статті Обрізка абрикоса.
Мороз, опіки й хвороби
Абрикос походить із гірських місцевостей з теплими зимами без різких перепадів. У нас його кора страждає від сонячних опіків у лютому й березні, коли після теплого дня вночі різко холоднішає. Від цього рятує осіння побілка штамба й скелетних гілок.
Головна хвороба абрикоса моніліоз: квітки й молоді пагони раптово буріють і засихають, і це часто плутають з наслідками приморозку. Уражені гілки вирізають із захопленням здорової деревини, крону тримають провітрюваною, а в критичні фази обприскують. Як розпізнати хворобу і чим обробляти, у статті Моніліоз абрикоса й інших кісточкових.
Що ще почитати про абрикос
- Сорти абрикоси, стійкі до моніліозу
- Пізні абрикоси на серпень і вересень
- Обрізка абрикоса
- Чорна абрикоса, природний гібрид абрикоса й аличі
- Плодові гібриди кісточкових культур
Усі сорти в наявності: Саджанці абрикоса. Дерева з відкритим коренем відправляємо Новою поштою.



