Мигдаль звичайний — теплолюбна плодова культура, яку цілком реально вирощувати в Україні, але успіх значною мірою залежить від правильного вибору місця та сорту. Для більшості регіонів проблема не стільки в абсолютній зимовій температурі, скільки в дуже ранньому цвітінні мигдалю. Квіти можуть розкриватися ще до початку активного розвитку інших плодових культур, тому поворотні весняні заморозки здатні знищити врожай навіть після цілком успішної зимівлі дерева.
Саме тому сучасні сорти мигдалю дедалі більше орієнтуються не лише на врожайність і якість ядра, а й на пізніше або екстрапізнє цвітіння та самоплідність. Для вирощування мигдалю в Україні це одні з найважливіших характеристик.
Де можна вирощувати мигдаль в Україні
Найкращі умови для мигдалю традиційно складаються у південних регіонах України, де довший вегетаційний період і менший ризик сильних весняних заморозків під час цвітіння. Водночас середньо- та пізньоквітучі сорти розширюють можливості вирощування культури й у прохолодніших регіонах.
Дослідження інтродукованих форм мигдалю в Україні також показують, що в умовах Лісостепу особливо важливим критерієм вибору є саме середній або пізній термін цвітіння. Ранньоквітучі форми значно сильніше залежать від весняних заморозків.
Для приватного саду це означає просте правило: якщо ділянка знаходиться далеко від півдня України, краще не просто шукати «морозостійкий мигдаль», а насамперед вибирати сорт із пізнім або дуже пізнім цвітінням.
Як вибрати місце для мигдалю
Мигдаль потребує багато сонця. Для нього варто вибирати добре освітлену ділянку, бажано захищену від холодних північних і східних вітрів. У холодніших регіонах особливо цінними можуть бути південні та південно-західні схили, де навесні швидше прогрівається ґрунт і повітря.
Низини для мигдалю небажані. Там накопичується холодне повітря, через що під час весняних заморозків температура може бути на кілька градусів нижчою, ніж на схилі.
Не варто висаджувати мигдаль і там, де постійно застоюється вода. Коренева система потребує достатньої кількості повітря, тому важкий перезволожений ґрунт значно гірший за помірно сухий, але добре дренований.
Найкраще мигдаль росте на легких або середніх, добре дренованих ґрунтах. Він не любить тривалого перезволоження та високого рівня ґрунтових вод.
Оптимально, коли ґрунт має нейтральну або слабколужну реакцію. На кислих ґрунтах перед посадкою варто оцінити потребу у вапнуванні, але вносити вапнякові матеріали без урахування властивостей ґрунту не потрібно.
Для молодого саджанця важливіше створити нормальний повітряно-водний режим у зоні коренів, ніж просто засипати посадкову яму великою кількістю добрив.
Посадка мигдалю
Саджанці мигдалю висаджують у період, коли рослина перебуває у стані спокою. У регіонах із м’якою зимою можлива осіння посадка, а в холодніших місцевостях часто безпечніше садити навесні.
Посадкову яму готують відповідно до стану ґрунту. Якщо земля важка та погано пропускає воду, потрібно насамперед вирішити проблему дренування, а не просто додавати більше родючого ґрунту.
Після посадки саджанець поливають і мульчують, не засипаючи мульчею безпосередньо основу штамба. Молоді дерева в перші роки потребують особливої уваги до поливу, оскільки навіть посухостійкий дорослий мигдаль значно гірше переносить нестачу води під час активного росту та формування врожаю.
Догляд за мигдалем
Догляд за мигдалем у саду не принципово відрізняється від догляду за іншими кісточковими культурами. Основні завдання — підтримувати нормальний водний режим, формувати добре освітлену крону, контролювати живлення та стежити за хворобами.
Мигдаль добре реагує на регулярне формування крони. Не варто залишати занадто загущені ділянки, де гілки затінюють одна одну. Хороше освітлення крони важливе не тільки для якості плодів, а й для нормального визрівання однорічного приросту.
Азотні добрива не слід вносити безконтрольно, особливо в другій половині літа. Надмірний пізній ріст може погіршувати визрівання пагонів і підготовку дерева до зими.
Полив особливо важливий для молодих дерев і в періоди тривалої посухи. При цьому постійно мокрий ґрунт для мигдалю небезпечніший, ніж короткочасний дефіцит води.
Коли цвіте мигдаль
Цвітіння — один із головних факторів, який визначає можливість вирощування мигдалю в конкретному регіоні.
Мигдаль цвіте дуже рано. Саме тому навіть сорт із хорошою зимостійкістю може регулярно втрачати врожай через заморозки після початку цвітіння.
У сучасній селекції мигдалю велика увага приділяється перенесенню цвітіння на пізніші строки. Наприклад, іспанські програми IRTA та CEBAS-CSIC створювали сорти саме з урахуванням пізнього або екстрапізнього цвітіння, самоплідності та високої продуктивності.
Тому для України характеристика «пізньоквітучий» часто має набагато більше практичної цінності, ніж просто заявлена морозостійкість.
Чи потрібен запилювач для мигдалю
Це залежить від сорту.
Старі та багато традиційних сортів мигдалю самонесумісні, тому для нормального плодоношення їм потрібен інший сорт із сумісним пилком та близькими строками цвітіння.
Сучасні самоплідні сорти значно зручніші для приватного саду. Їм не обов’язково мати поруч інший сорт для зав’язування плодів, хоча наявність активних запилювачів — насамперед бджіл — все одно сприяє нормальному запиленню.
Саме поєднання пізнього цвітіння та самоплідності стало одним із головних напрямів сучасної селекції мигдалю.
Сорти мигдалю для України
Сьогодні вибір сортів мигдалю значно ширший, ніж традиційний набір старих українських і кримських форм. Для України цікаві не тільки сорти, які вже давно вирощують у південних областях, а й нові сорти європейської селекції, особливо з пізнім та екстрапізнім цвітінням.
Вайро (Vairo) — один із найбільш цікавих сучасних сортів іспанської селекції. Він самоплідний, пізньоквітучий, високопродуктивний і має хорошу якість ядра.
Для приватного саду його перевага полягає саме в поєднанні кількох характеристик: не потрібен обов’язковий сорт-запилювач, а цвітіння відбувається пізніше, ніж у ранньоквітучих форм.
Вайро також вирізняється сильним ростом, тому при посадці потрібно одразу враховувати майбутні розміри дерева та необхідність регулярного формування крони.
Форос — український сорт, створений у Нікітському ботанічному саду. Це урожайний сорт із великим плодом і тонкою шкаралупою.
Пента (Penta) — один із найбільш відомих екстрапізньоквітучих сортів іспанської селекції CEBAS-CSIC. Його створювали саме з метою зменшення ризику пошкодження квіток весняними заморозками.
Пента самоплідний і цвіте значно пізніше за багато традиційних сортів. За даними CEBAS-CSIC, залежно від року та умов цвітіння Пенти може відбуватися приблизно на 10–20 днів пізніше за Ферраньєс.
Це робить Пенту особливо цікавою для регіонів, де раннє цвітіння мигдалю є головною проблемою.
Макако (Makako) — новіший екстрапізньоквітучий самоплідний сорт CEBAS-CSIC. Він створений як розвиток напряму, в якому селекціонери намагаються максимально відсунути цвітіння мигдалю від періоду небезпечних весняних заморозків.
Макако цвіте лише на кілька днів раніше Пенти, але має більшу силу росту та більшу насінину; достигає приблизно на тиждень пізніше. CEBAS-CSIC також характеризує його як високопродуктивний і самоплідний сорт.
Особливо цікаве поєднання Пенти та Макако: обидва сорти самоплідні, а їхнє дуже пізнє цвітіння дозволяє зменшити ризик втрати врожаю від весняних заморозків.
Для умов України такі сорти цікаві не тому, що вони автоматично вирішують проблему клімату, а тому, що зміщення цвітіння на пізніший термін дає дереву більше шансів уникнути найбільш небезпечного періоду весняних заморозків.
Який мигдаль краще посадити
Одного універсального сорту мигдалю для всієї України немає.
Для південних регіонів вибір значно ширший, оскільки ризик пошкодження квіток заморозками нижчий. У Лісостепу та північніших районах до вибору сорту потрібно підходити значно уважніше.
Для таких умов особливо цікаві пізньоквітучі та екстрапізньоквітучі сорти. Серед сучасних форм варто звернути увагу на Вайро, Пенту та Макако, а серед українських форм — на Фенцію, Форос і ГФ-48. Водночас остаточний вибір потрібно робити з урахуванням конкретної ділянки, підщепи та походження саджанця.
Для невеликого приватного саду самоплідні сорти мають ще одну очевидну перевагу: не потрібно виділяти місце одразу під кілька сортів для забезпечення запилення.
Коли мигдаль починає плодоносити
Терміни вступу в плодоношення залежать від сорту, підщепи, віку саджанця, умов вирощування та формування дерева.
Щеплені саджанці за сприятливих умов можуть почати давати перші плоди значно раніше за дерева, вирощені з насіння. Але не варто оцінювати сорт тільки за обіцянками отримати певну кількість кілограмів уже через кілька років.
Перші врожаї молодого мигдалю зазвичай ще невеликі. Основне завдання перших років — сформувати здорове дерево з правильною кроною та хорошим приростом, а не максимально рано навантажити його плодами.
Коли достигає мигдаль
Плід мигдалю — це кістянка. Після достигання зовнішня оболонка підсихає та розкривається, після чого горіх можна збирати.
Строк достигання залежить від сорту та умов року. У південних регіонах України врожай може достигати раніше, тоді як у прохолодніших умовах сезон зміщується.
Після збирання горіхи потрібно добре просушити. Для тривалого зберігання важливо не залишати ядро в умовах підвищеної вологості, оскільки це погіршує його якість і створює умови для розвитку плісняви.
Чи варто садити мигдаль у саду
Мигдаль — не культура, яку варто садити на будь-якому вільному місці просто тому, що вона добре росте на півдні України.
Якщо ділянка сонячна, добре дренована, не знаходиться в морозній низині, а сорт має достатньо пізнє цвітіння для конкретного регіону, вирощування мигдалю цілком може бути виправданим і за межами традиційної зони його промислового вирощування.
Для України сьогодні особливо цікаві сорти, у яких поєднуються пізнє цвітіння, самоплідність, стабільне плодоношення та якість ядра. Саме тому сучасний асортимент мигдалю вже суттєво відрізняється від сортів, які вирощували кілька десятиліть тому.
Якщо ви плануєте посадити мигдаль у своєму саду, варто починати не з питання «який сорт найкращий», а з оцінки умов конкретної ділянки. Після цього вже можна вибирати сорт, який найкраще відповідає її клімату та ризику весняних заморозків.
У Shoni ми відбираємо плодові культури та сорти для вирощування з урахуванням їхньої адаптації до місцевих умов і практичної цінності для садівника. Саджанці мигдалю варто обирати насамперед за сортом, підщепою та якістю посадкового матеріалу, а не тільки за розміром дерева на момент покупки.
