Мигдаль в Україні. Як виростити, посадити й які сорти обрати

Мигдаль звичайний (Prunus dulcis) ми їмо як горіх, але ботанічно це кісточкова культура, близький родич персика й сливи. Цвіте він дуже рано, ще до більшості плодових, тому в Україні врожай найчастіше губить не зимовий мороз, а весняний приморозок під час цвітіння. Вибираючи сорт, насамперед дивіться на термін цвітіння.

Чи росте мигдаль в Україні

Найлегше мигдаль росте на півдні: на Одещині, Миколаївщині, Закарпатті. Сорти з пізнім і дуже пізнім цвітінням дають шанс на врожай і в Лісостепу. Якщо ділянка далеко від півдня, шукайте не «морозостійкий мигдаль», а сорт, що цвіте якомога пізніше. Старі ранньоквітучі форми там часто втрачають квіти.

Де посадити мигдаль

Потрібне сонячне місце, захищене від північного й східного вітру. Добре підходить південний або південно-західний схил, де навесні швидше прогрівається повітря. Низина не годиться: там збирається холодне повітря, і під час приморозку температура на кілька градусів нижча, ніж на схилі.

Ґрунт має бути легким або середнім, без застою води, з реакцією ближче до нейтральної чи слабколужної. Важкий перезволожений ґрунт для мигдалю гірший, ніж сухуватий. Якщо вода стоїть, спершу вирішують дренаж усієї ділянки, а не підсипають добрив у яму. Між деревами лишайте 5-6 м: мигдаль росте швидко, річний приріст у добрих умовах до 1,5 м.

Посадка

Садити можна восени й навесні, поки саджанець у спокої. У холодніших місцях безпечніше навесні. Місце щеплення залиште вище рівня ґрунту. Після посадки добре полийте й замульчуйте пристовбурне коло, не присипаючи мульчею сам штамб. Яму наповнюємо ґрунтосумішшю з перегноєм, біогумусом і золою, але на родючому ґрунті добрив у яму не треба багато: важливіше, щоб корені мали повітря.

Догляд за мигдалем

Молоді дерева поливайте в посуху, щойно ґрунт підсихає, за вологістю ґрунту, а не за календарем. Доросле дерево там, де за рік випадає 400-450 мм опадів, обходиться без поливу. Постійно мокрий ґрунт мигдалю шкодить більше, ніж коротка посуха. У період достигання надмірно не поливайте.

Мигдаль добре відгукується на перегній. Азоту не давайте багато, особливо в другій половині літа: пізній приріст гірше визріває перед зимою. Фосфор, калій і магній вносьте за станом ґрунту, а не щороку за однією схемою.

Крону формують чашею з трьох-чотирьох скелетних гілок, центральний провідник прибирають ще замолоду. Далі вирізають сухі, пошкоджені й загущувальні гілки. Старе дерево омолоджують поступово, не знімаючи за раз багато скелетних гілок.

Хвороби

Мигдаль теж хворіє: моніліозом (опік квіток і пагонів), дірчастою плямистістю, плямистостями листя, паршею, іржею, кореневими гнилями. Ризик найбільший у холодну вологу погоду під час цвітіння. Основа захисту: мідьвмісні препарати ранньою весною й восени, світла незагущена крона, відсутність мокрої зони біля коренів. Під час цвітіння, коли літають бджоли, препарати застосовують лише дозволені й за інструкцією.

Чи потрібен запилювач

Багато старих сортів мигдалю самонесумісні: їм потрібен інший сумісний сорт, що цвіте одночасно. Не кожна пара підходить, тож перед посадкою двох сортів дивіться і на сумісність, і на строки цвітіння. Сучасні іспанські сорти Вайро, Пента й Макако самоплідні, і для врожаю їм не потрібен інший сорт. Форос частково самоплідний: поруч з іншим пізньоцвітним сортом зав’язує більше. Фенцію й ГФ-48 садять парою, вони добре запилюють одна одну. Холод, вітер і дощ під час цвітіння знижують активність бджіл, тож зав’язь у такі роки слабша навіть при сумісних сортах.

Які сорти мигдалю садити

Одного сорту для всієї України немає. На півдні вибір широкий, у Лісостепі й північніше беріть пізньоквітучі.

Вайро (Vairo). Іспанський сорт інституту IRTA з Каталонії. Самоплідний, цвіте пізно й рясно, достигає рано. Ядро до 1,2 г, вихід ядра 32-34 %, шкаралупа тверда. Дерево дуже сильнорослe, тож місця під нього потрібно більше.

Пента (Penta). Іспанський сорт інституту CEBAS-CSIC, створений саме щоб квіти уникали весняних приморозків. Самоплідний. Цвіте на 10-20 днів пізніше за багато традиційних сортів, тому це перший вибір, якщо ризик приморозків у вас головна проблема.

Макако (Makako). Новіший сорт тієї ж селекції. Цвіте лише на кілька днів раніше Пенти, сильніше росте, ядро більше, достигає приблизно на тиждень пізніше. Самоплідний. Пента і Макако поруч дають широкий період цвітіння, і шанс, що хоч один потрапить повз приморозок, вищий.

Форос. Сорт Нікітського ботанічного саду, у США відомий як Оракл (Oracle). Цвіте дуже пізно, приблизно разом із персиком, тому рідше потрапляє під приморозки. Горіх великий із тонкою шкаралупою, яку легко розколоти руками.

Фенція. Великоплідний солодкий сорт, дуже зимостійкий і посухостійкий: у 2012 році дворічні дерева без пошкоджень перенесли тривалі морози до -34 °C. Квітки більші, ніж у звичайного мигдалю. Годиться й на підщепу.

ГФ-48. Гібридна форма великоплідного солодкого мигдалю з такою ж зимостійкістю, як у Фенції. Найкраще запилюється Фенцією, тому їх садять парою.

Усі сорти, що є зараз, зібрані в каталозі мигдалю. Обирайте не лише сорт, а й підщепу та якість саджанця.

Коли плодоносить і достигає

Щеплений саджанець дає перші плоди на третій рік, повний урожай з п’ятого-шостого. У перші роки не женіться за кілограмами: важливіше виростити здорове дерево з добре освітленою кроною.

Плід мигдалю кістянка. Коли горіх достигає, зелена оболонка підсихає й розтріскується, і тоді його збирають: залежно від сорту в серпні або вересні. Горіхи добре просушіть, бо у вологому ядрі заводиться пліснява.