Опис
Оригінальне грушеве дерево Дюшес д’ Ангулем було сіянцем невідомого походження, вирощеним у саду неподалік Анжера, Франція. Близько 1808 року М. Одюссон, розплідник в Анже, отримав дозвіл на розведення груші, назвавши її Poire des Eparonnais. У 1820 році він відправив кошик з фруктами герцогині Ангулемській, просячи дозволу назвати грушу на її честь. Дозвіл було отримано.
Дерево середньоросле, формує пірамідальну, стислу крону. У період плодоношення набуває 5-ий рік, одне розвинене дерево стандартно приносить 60-80 груш. Зимостійкість середня, найкращі смакові якості дає в теплих регіонах на легких ґрунтах із достатнім зволоженням. Як правило, не страждає від грибкових захворювань.
Плоди великі, масою 200-300 г, нерідко до 500 г, тупо-грушоподібної форми, зі стиснутими боками і горбистій поверхнею, світло-жовтого кольору з великими плямами та крапками. М’якуш світло-кремовий, дуже соковитий, тане, солодкий з легкою кислинкою і сильним ароматом.
Плоди знімають у другій-третій декаді вересня і дають дійти близько 2-3тидні, після чого використовують для споживання у свіжому вигляді або у кулінарних переробках.
Підщепа: сіянець груші.
