Глід у нас найчастіше сприймають як невелике дерево або кущ із колючками, білими квітами навесні та червоними плодами восени. Його часто висаджують для живоплотів і як декоративну рослину, а плоди збирають для сушіння та різноманітних домашніх заготовок.
Але глід значно цікавіший. Рід Crataegus налічує багато видів, які дуже відрізняються між собою розміром дерева, формою крони, наявністю колючок, кольором і, головне, розміром та смаком плодів. Якщо звичайний глід має плоди близько сантиметра, то у великоплідних форм вони можуть бути у декілька разів більшими.
Особливо цікавий для саду китайський великоплідний глід — форма на основі Crataegus pinnatifida, плоди якого можуть досягати близько 2–2,5 см у діаметрі. У Китаї цей вид давно вирощують не лише як лікарську, а й як плодову культуру: зрілі плоди їдять свіжими та використовують для переробки.
Який буває глід
Глід належить до родини Розових, тобто є родичем яблуні, груші, горобини та інших плодових культур. Це листопадні дерева або кущі, зазвичай невибагливі до умов вирощування.
В Україні природно трапляється кілька видів глоду. Серед них глід одноматочковий — Crataegus monogyna, глід п’ятистовпчиковий — C. pentagyna, глід криваво-червоний — C. sanguinea, глід кривочашечковий — C. pseudokyrtostyla та інші. Рід складний у систематичному відношенні: види легко утворюють гібриди, а їхні ознаки можуть сильно варіювати.
Для садівника ця різноманітність має практичне значення. Глід можна вибирати не тільки за декоративністю, а й за призначенням — для живоплоту, декоративної посадки або саме для отримання плодів.
Плоди глоду — від дрібних ягід до великоплідних форм
У побуті плоди глоду часто називають ягодами, хоча ботанічно це яблукоподібні плоди. У більшості поширених у нас видів вони невеликі — близько 1 см, з відносно невеликою кількістю м’якоті та однією або кількома кісточками.
Наприклад, у глоду одноматочкового плоди мають приблизно 1 см у діаметрі, а м’якоть їстівна, солодкувата, але досить борошниста. Такі плоди цілком придатні для заготівлі, проте порівнювати їх із великими плодовими сортами глоду не зовсім правильно.
Саме тому при виборі саджанців глоду варто звертати увагу на конкретний вид або сорт. Назва «глід» сама по собі ще майже нічого не говорить про майбутній урожай.
Китайський великоплідний глід
Окремої уваги заслуговує китайський великоплідний глід. Його пов’язують із Crataegus pinnatifida та великоплідною формою C. pinnatifida var. major. У цієї форми наводять плоди до 2,5 см у діаметрі.
Це вже зовсім інший за сприйняттям глід. Плоди великі, червоні, із помітною м’якоттю. Вони мають кисло-солодкий смак і можуть використовуватися не тільки для сушіння, а й у свіжому вигляді та для переробки. У Китаї плоди C. pinnatifida мають давню традицію харчового та лікарського використання.
Для приватного саду це один із найцікавіших варіантів глоду, якщо основна мета — отримувати великі плоди, а не просто мати декоративний кущ.
Чим цікавий глід як плодова культура
Перевага глоду в тому, що він поєднує властивості плодової та декоративної рослини.
Навесні дерево або кущ вкривається білими квітами. Восени достигають яскраві плоди, які можуть залишатися на рослині досить тривалий час і прикрашати сад після опадання листя.
У великоплідних форм декоративність доповнюється вже цілком практичним урожаєм. Плоди можна їсти свіжими, сушити, переробляти на варення, джеми, пюре та інші продукти. У Китаї плоди C. pinnatifida є звичайним харчовим продуктом, а не лише фармацевтичною сировиною.
Саме це робить великоплідний глід цікавим для сучасного саду: він займає місце дерева або великого куща, але водночас дає незвичайний урожай.
Смак плодів глоду
Смак сильно залежить від виду та форми.
У дикорослих видів плоди часто мають борошнисту або щільну м’якоть, виражену кислинку чи терпкість. Тому звичайний глід не варто сприймати як аналог яблуні чи сливи за смаковими якостями.
У великоплідного китайського глоду плоди значно м’ясистіші, а смак описують як кисло-солодкий. Саме збільшення кількості м’якоті робить його цікавішим для споживання та переробки.
Кісточки залишаються важливою особливістю плодів глоду. У різних видів їх може бути від однієї до кількох, тому при споживанні свіжих плодів це потрібно враховувати.
Як посадити глід
Глід досить невибагливий до умов вирощування, тому його можна вирощувати на більшості звичайних садових ґрунтів. Найкраще він розвивається на сонячному місці з достатньою кількістю вологи, але без тривалого застою води.
Для плодових форм сонячна ділянка особливо бажана. Хороше освітлення сприяє нормальному росту, цвітінню та достиганню плодів.
Перед посадкою варто враховувати майбутній розмір рослини. Навіть якщо саджанець зараз виглядає невеликим, глід може сформувати досить велику крону. Великоплідні форми також не варто висаджувати надто близько до інших дерев.
Посадку проводять приблизно так само, як інших плодових дерев і кущів: коріння розміщують вільно, після засипання ґрунту саджанець добре поливають, а пристовбурну зону мульчують.
Догляд за глодом
Глід не потребує складної агротехніки. Молоді рослини в перші роки після посадки потребують регулярного поливу, особливо під час тривалих періодів посухи.
Надалі дорослий глід здатний добре переносити несприятливі умови, але це не означає, що полив зовсім не потрібен. Достатнє забезпечення водою під час активного росту та формування плодів позитивно впливає на їхній розмір.
Обрізування проводять для формування крони, видалення пошкоджених і загущуючих гілок. Якщо глід вирощують саме як плодову рослину, не варто перетворювати крону на густий клубок пагонів — хороше освітлення потрібне і для листя, і для плодів.
Окреме питання — колючки. У багатьох видів глоду вони добре розвинені, що робить рослину чудовою для захисних живоплотів, але менш зручною для регулярного збирання плодів. Тому безшипні або малошипні форми можуть мати додаткову практичну перевагу в плодовому саду.
Коли достигає глід
У різних видів та форм строки достигання відрізняються, але основний урожай глоду припадає на кінець літа та осінь.
У китайського великоплідного глоду плоди в українському розсадницькому асортименті зазвичай зазначаються як такі, що достигають на початку вересня.
Збирати плоди можна після повного забарвлення та достигання. Якщо вони призначені для сушіння, важливо відбирати здорові, не пошкоджені плоди.
Чим корисний глід
Плоди глоду містять органічні кислоти, цукри, пектинові речовини, флавоноїди, антоціани та інші біологічно активні сполуки. Саме тому плоди різних видів Crataegus давно використовують як лікарську рослинну сировину. Дослідження видів глоду флори України також підтверджують наявність у плодах комплексу біологічно активних речовин.
Глід особливо відомий традиційним використанням у засобах, пов’язаних із серцево-судинною системою. Однак тут важливо розділяти традиційне застосування та доведену клінічну ефективність. Європейське агентство з лікарських засобів для препаратів листя і квіток глоду говорить насамперед про традиційне застосування, оскільки якісних клінічних доказів недостатньо. NCCIH також зазначає, що дані щодо впливу глоду на серцево-судинні захворювання залишаються недостатніми або суперечливими.
Тому глід варто розглядати як цінну плодову та лікарську рослину, але не як заміну медикаментозному лікуванню. Якщо йдеться про регулярне вживання концентрованих препаратів глоду або одночасний прийом лікарських засобів, це краще обговорити з лікарем, оскільки можливі взаємодії.
Глід як декоративна рослина
Навіть якщо врожай не є головною метою, глід залишається дуже цікавою рослиною для саду.
Навесні він приваблює цвітінням, а восени — яскравими плодами. Деякі види формують щільну крону та добре переносять обрізування, тому їх використовують у живоплотах.
Але декоративні сорти та плодові форми — це не одне й те саме. Наприклад, відомі декоративні форми з махровими рожевими або червоними квітами можуть практично не становити інтересу як джерело врожаю. Якщо потрібні саме плоди, при виборі саджанця варто орієнтуватися на плодовий вид або конкретну великоплідну форму.
Який глід вибрати для саду
Якщо потрібна рослина для живоплоту, можна вибирати види з густою кроною та колючками. Вони добре виконують захисну функцію і водночас красиво цвітуть та плодоносять.
Якщо головна мета — декоративність, асортимент значно ширший: є форми з незвичайною формою крони, забарвленням плодів і махровими квітами.
А якщо хочеться саме плодового глоду, варто шукати великоплідні форми. Тут китайський великоплідний глід особливо цікавий: плоди в нього в рази більші за звичайні плоди дикорослого глоду, вони мають більше м’якоті та придатні не лише для сушіння, а й для споживання та переробки. У Китаї C. pinnatifida має саме таке подвійне призначення — плодове і лікарське.
Глід — одна з тих культур, які несправедливо сприймають лише як декоративний або лікарський чагарник. Серед великої кількості видів і форм є справжні плодові рослини, здатні давати помітний урожай незвичайних плодів.
Для саду це особливо цікаво: одна рослина може одночасно бути декоративною, невибагливою та плодовою, а китайський великоплідний глід є одним із найцікавіших прикладів такого поєднання.
