Штамбовий аґрус

Штамбовий аґрус НеслухівськийЗдавна вважалося, що в зразковому ягіднику мають рости кілька кущів штамбового аґрусу. Його отримують щепленням цінного сорту на штамб золотистої смородини. Останнім часом для цього використовують і йошту: вона швидше росте й не дає порості, але менш посухо- та морозостійка. Штамб вирощують за 1–2 роки зі здерев’янілих або зелених живців, вертикальних відводків чи кореневих паростків, які охоче утворює золотиста смородина.

Здерев’янілі живці завдовжки 20–22 см із 5–6 бруньками заготовляють восени (з вересня до 15 жовтня) і одразу садять. Можна нарізати їх наприкінці зими й зберігати в холоді у вологому субстраті до настання тепла.

Нарізані взимку живці перед посадкою витримують у воді 5–6 днів, а після посадки накривають плівкою до розпускання бруньок. Далі створюють оптимальні умови для доброго росту. Бажана товщина штамба 5–6 мм, висота 100–120 см.

Сорти з прямими сильними пагонами (Неслухівський, Донецький Первенець) щеплять на штамб на висоті 80–100 см, а сорти з дугоподібними пагонами (Красень, Фінік) на висоті 130–150 см. Останні виглядають особливо ошатно й нагадують мініатюрну плакучу вербу.

Щеплення виконують різними способами: узимку в теплиці, навесні та влітку у відкритому ґрунті. Проте найкраще щепити аґрус ранньою весною за температури близько 10 °C, коли рослини починають вегетацію. Оптимальний спосіб покращене копулювання.

Товщина живців прищепи має відповідати товщині підщепи. Живці заготовляють узимку й зберігають у холоді (можна й так, як радить для кісточкових Л. І. Тараненко в «Дачнику» №2). Живець прищепи беруть із 3 бруньками, зрізи роблять довгі й рівні, у 4–5 разів довші за товщину пагона. Шипи для зручності роботи зрізають.

Приблизно через місяць обв’язку послаблюють, а згодом знімають. Підщепу підв’язують до кілочка, а наступного року підв’язують і прищепу. Для цього зручно використовувати гумові смужки з велосипедної камери, підв’язуючи «вісімкою».

Щепити можна й улітку (липень–вересень), коли кора добре відокремлюється. Живці беруть у той самий час, повністю визрілі, видаляючи листя й шипи. Їх вкорочують над третьою брунькою і за всіма правилами виконують бокове щеплення.

Пагони, що з’являються на штамбі, систематично прищипують. Залишок підщепи в серпні зрізають, а місце зрізу замазують садовим варом. Коли пагони на прищепі досягнуть 10 см, їх прищипують для формування крони.

Можна також окулірувати вічком із частиною деревини в липні–серпні.

Крону штамбового аґрусу формують округлою або злегка звисаючою. Гілки, що виросли, щороку протягом трьох років вкорочують наполовину. Надалі старі гілки вирізають і проріджують. За належного догляду рослини дають урожай гарних, смачних і великих ягід і плодоносять до 10 років.

У Чехії та Угорщині штамбовий аґрус вирощують на промислових плантаціях, використовуючи зимове щеплення. Такі рослини менше хворіють, а обробіток ґрунту, обрізування та збирання врожаю спрощуються.

Ягоди на таких деревцях більші, краще забарвлені й солодші. У Польщі штамбовий аґрус вирощують на присадибних ділянках, використовуючи окулірування й добираючи для підщепи найкращі форми золотистої смородини.

Аґрус на власному низькому штамбі

У журналі «Дом, сад, огород» №3/93 агроном С. А. Карабут описав спосіб вирощування аґрусу на власному низькому штамбі. Перед посадкою на саджанці залишають найсильніший пагін, а решту видаляють.

На ньому видаляють і бруньки до заданої висоти штамба (20–30 см), залишаючи вище 3–4 бруньки, а верхівку зрізають. Наступної весни гілочки, що розвинулися, вкорочують наполовину на бокову або верхівкову бруньку.

Кущ вважається сформованим, коли має 4 скелетні гілки, розміщені навхрест, і 12–15 напівскелетних. Надалі щоліта (наприкінці червня) усі прирости поточного року вкорочують до 4–5 листка. З роками скелетні гілки поступово омолоджують, переводячи на добре розвинену напівскелетну гілку.

Андращук О. Ф., керівник садово-дизайнерського центру «Shoni», у минулому співробітник НДІ садівництва УААН