Мигдаль звичайний (Prunus dulcis) ми їмо як горіх, але ботанічно він кісточкова культура, близький родич персика й сливи. Дерево цвіте дуже рано, тому в Україні головний ризик для врожаю становить не зимовий мороз, а весняні приморозки під час цвітіння. Тому, обираючи сорт, на термін цвітіння варто дивитися насамперед.
Чи росте мигдаль в Україні
Найлегше мигдаль росте на півдні: на Одещині, Миколаївщині й Закарпатті. Сучасні сорти з пізнім і дуже пізнім цвітінням дають шанс на врожай і в Лісостепу. Якщо ваша ділянка далеко від півдня, шукайте не «морозостійкий мигдаль», а сорт, що цвіте якомога пізніше.
Як росте мигдаль
Дерево росте швидко: у добрих умовах річний приріст сягає 1,5 м. Щеплений саджанець дає перші плоди на третій рік, а повноцінний урожай з п’ятого-шостого року. Мигдаль цвіте раніше за більшість плодових, тому в саду це ще й ранній медонос.
Плід мигдалю є кістянкою. Коли горіх достигає, зелена оболонка підсихає й розтріскується, і тоді його збирають. Залежно від сорту це серпень або вересень. Після збору горіхи добре просушують, бо у вологому ядрі заводиться пліснява.
Де посадити мигдаль
- Сонце й захист від вітру. Найкраще підходять південні схили, захищені від північного й східного вітру.
- Не в низині. Там збирається холодне повітря, і під час приморозків температура на кілька градусів нижча, ніж на схилі.
- Ґрунт без застою води. Легкий або середній, з реакцією, близькою до нейтральної чи слабколужною. Важкий перезволожений ґрунт для мигдалю гірший, ніж сухуватий.
- Простір. Між деревами залишайте 5-6 м.
Посадка
Садити мигдаль можна восени й навесні, поки саджанець у стані спокою. Місце щеплення залиште вище рівня ґрунту, після посадки добре полийте й замульчуйте пристовбурне коло, не засипаючи мульчею сам штамб. Для посадки радимо нашу технологію посадкової ями з ґрунтосумішшю, перегноєм, біогумусом і золою.
Догляд за мигдалем
- Полив. Молоді дерева поливайте в посуху, щойно ґрунт підсихає. Доросле дерево там, де за рік випадає 400-450 мм опадів, обходиться без зрошення. Постійно мокрий ґрунт для мигдалю небезпечніший за короткочасну посуху.
- Живлення. Мигдаль добре відгукується на перегній. Азоту не давайте забагато, особливо в другій половині літа, бо пізній приріст гірше визріває перед зимою.
- Обрізка. Найзручніша чашоподібна крона з трьох-чотирьох скелетних гілок, центральний провідник видаляють ще в молодому віці. Далі достатньо вирізати сухі, пошкоджені й загущувальні гілки.
- Захист. Основні хвороби це моніліоз і дірчаста плямистість, особливо в холодну вологу погоду під час цвітіння. Базова профілактика полягає в обробках мідьвмісними препаратами ранньою весною й восени та в світлій, незагущеній кроні.
Чи потрібен запилювач
Багато старих сортів мигдалю самонесумісні, тож їм потрібен інший сумісний сорт, що цвіте одночасно. Вайро самоплідний, тому навіть одне дерево дає врожай. Форос частково самоплідний: з іншим пізньоцвітним сортом поруч він зав’язує більше. Фенцію й ГФ-48 варто садити парою, бо вони добре запилюють одна одну.
Сорти мигдалю для України
Вайро (Vairo). Іспанський сорт інституту IRTA з Каталонії. Самоплідний, цвіте пізно й рясно, достигає рано. Ядро до 1,2 г, вихід ядра 32-34 %, шкаралупа тверда. Дерево дуже сильноросле, тож місця під нього потрібно більше.
Форос. Сорт Нікітського ботанічного саду, у США відомий під назвою Оракл (Oracle). Цвіте дуже пізно, приблизно разом із персиком, тому рідше потрапляє під приморозки. Частково самоплідний. Горіх великий, а тонку шкаралупу легко розколоти руками.
Фенція. Великоплідний солодкий сорт, дуже зимостійкий і посухостійкий: у 2012 році дворічні дерева без пошкоджень перенесли тривалі морози до -34 °C. Квітки більші, ніж у звичайного мигдалю. Годиться й на підщепу.
ГФ-48. Гібридна форма великоплідного солодкого мигдалю з такою ж зимостійкістю, як у Фенції. Найкраще запилюється Фенцією, тому їх варто садити парою.
Усі сорти, що є зараз у продажу, зібрані в каталозі мигдалю.
