Більшість абрикосів достигає в липні, і до серпня сезон закінчується. Пізні сорти продовжують його на серпень, а найпізніші достигають у вересні, коли свіжих абрикосів уже ніде немає. Нижче сорти з нашого розсадника в тому порядку, в якому вони достигають на Київщині.
Абрикоси на серпень
Особливий Денисюка. Український сорт із карміново-червоними плодами. Достигає в третій декаді липня, але стиглі плоди не обсипаються й довго висять на дереві, тож збирати їх можна й у серпні. Смак на 5 балів. Сорт стійкий до моніліозу.
Кримський Амур. Достигає на початку серпня. Плоди великі, до 90 г, оранжево-жовті, солодко-кислі, ароматні, ядро кісточки солодке. Сорт самоплідний.
Харогем (Harogem). Канадський сорт, достигає на початку серпня. Плоди до 50 г, з яскраво-червоним рум’янцем, щільні, соковиті, солодко-кислі. Дерево морозостійке, самоплідне, стійке до бурої гнилі плодів.
На початку серпня достигають і два гібриди. Апріум, гібрид абрикоса з китайською сливою, має плоди з гладенькою шкіркою і сливовою кислинкою. Чорний принц, чорний абрикос, дає темно-бордові кисло-солодкі плоди.
Анегат (Anegat). Французький сорт, достигає в першій половині серпня. Плоди до 80 г, яскраво-помаранчеві з червоним рум’янцем, щільні, соковиті, солодкі. Цвіте пізно. Стійкий до шарки, вірусної хвороби кісточкових.
Нельсон (Nelson). Іспанський сорт, достигає в середині серпня. Плоди великі, оранжеві з яскраво-червоним рум’янцем, дуже соковиті, солодкі, майже без кислинки, від дощу майже не тріскаються. Сорт самоплідний, стійкий до шарки, родити починає на 2-3 рік.
Наслаждєніє. Достигає в середині серпня, а в окремі сезони ближче до Дня Незалежності. Плоди великі, до 75 г, помаранчеві, з ніжною м’якоттю, кисло-солодкі, смак на 4,8 бала. Ядро кісточки солодке. Сорт частково самоплідний, посуху переносить добре.
Абрикоси на вересень
Це чотири французькі сорти.
Фарбелі (Farbaly). Достигає наприкінці серпня або на початку вересня. Плоди найбільші з чотирьох, близько 80 г, оранжеві з рожево-червоним рум’янцем, щільні. Смак м’який, солодкий, а соковитими плоди стають, коли повністю достигнуть на дереві. Сорт самоплідний і рано починає родити.
Фардао (Fardao). Достигає в другій половині вересня. Плоди близько 50 г, оранжеві, на сонці з червоним рум’янцем, солодкі. Дерево сильноросле, цвіте пізно, самоплідне.
Конгат (Congat). Достигає наприкінці вересня. Плоди великі, з темно-червоним рум’янцем, солодкі, зі щільною м’якоттю. Цвіте пізно, тому квітки рідше потрапляють під весняні приморозки. Стійкий до шарки. Потребує запилювача: поруч має рости інший абрикос, що цвіте в пізні строки.
Фаркло (Farclo). Найпізніший абрикос, достигає наприкінці вересня. Плоди близько 60 г, насичено-оранжеві, дуже солодкі, майже без кислинки. Цвіте дуже пізно, самоплідний. Стиглі плоди довго тримаються на дереві.
Щоб свіжі абрикоси були з липня до кінця вересня, до липневого сорту досадіть один серпневий і один вересневий.
Де садити
Вересневим сортам відведіть найтепліше місце на ділянці: сонячне й закрите від північного вітру, наприклад з південного боку будинку. У затінку плоди не встигають набрати солодкість до холодів.
Коли збирати
Рум’янець у вересневих сортів з’являється задовго до стиглості, а зняті завчасно плоди дрібніші й не такі смачні. Стиглі абрикоси довго висять на дереві, тому збирайте їх поступово, за кілька разів. Якщо обіцяють затяжні дощі, стиглі плоди Фаркло краще зняти, бо шкірка від дощу може тріскатися.
Саджанці дивіться в розділі Абрикоса. Про сорти, які не хворіють на моніліоз, є окрема стаття: Сорти абрикоси, стійкі до моніліозу. Як формувати дерево, читайте у статті Обрізка абрикоса.
