Гранат в Україні — одна з тем, які все частіше піднімаються, коли мова заходить про нестандартні плодові культури. Гранат досі сприймають як щось суто південне, екзотичне і «не для наших умов». Насправді все значно цікавіше: гранат можна вирощувати в Україні, якщо розуміти його природу і дотримуватися кількох принципових моментів.
Питань про гранат завжди багато — як правильно посадити, як він зимує, що робити з укриттям. Перш ніж починати, варто відверто відповісти собі на кілька запитань. Чи готові ви спостерігати за погодою і вкривати рослину в перші роки? Чи є в саду добре освітлене, тепле місце, захищене від вітру, без застою холодного повітря і вологи? Або ж чи готові ви заносити кадку з ним в захищене місце на зимівлю? І чи є розуміння, що гранат — це не дерево у класичному розумінні, а кущ, який потребує формування і регулярного догляду.
Абсолютно морозостійких гранатів не існує. Є умовно морозостійкі сорти, які здатні витримувати –12…–15 °C і добре відновлюються після підмерзання, відростаючи від кореня і зберігаючи здатність до плодоношення. Серед таких — Нікітський ранній, Кримський смугастий, Ак-Дона, Гюлоша рожева. Для півдня України це культура з невеликими труднощами, у центрі укриття обов’язкове, на півночі — потрібен серйозний захист на зиму чи вирощування у кадочній культурі.
Гранат є самоплідною культурою, але практика показує, що за наявності двох-трьох рослин поруч урожай стабільніший, зав’язь краща, а плоди більші. У граната є чоловічі та двостатеві квітки, і лише двостатеві формують плоди. Тому ситуація, коли рослина рясно цвіте, а плодів небагато, є нормальною і не свідчить про проблему.
Для посадки краще надавати перевагу саджанцям із закритою кореневою системою — вони приживаються майже без втрат і дозволяють висаджувати рослини з весни до осені. З відкритою кореневою системою гранат також нормально приживається, але їх бажано висаджувати виключно навесні в прогрітий грунт. У холодний ґрунт гранат не садять. Місце повинно бути максимально сонячним, з мінімальним затіненням, бажано з південного або південно-західного боку. Ґрунт легкий, добре дренований, без застою води, з pH у межах 6–7,5.
Посадкову яму готувати приблизно 60×60×60 см. На дно — дренаж, далі суміш землі з піском, вермикомпост або перегній, трохи золи. Кореневу шийку не заглиблювати сильно. У перший рік полив регулярний, надалі — помірний, із мульчуванням травою. Відстань між кущами близько 2,5 м, щоб рослини не конкурували і добре формувалися.
Це основні речі, з яких варто почати свій досвід вирощування цією чудової субтропічної культури.
