Сорти абрикоси стійкі до моніліозу.

Кліматичні умови, які переважають останнім часом на території нашої країни, відносити до помірно континентальних, можна скоріше умовно. Невластиві певному періоду року температури (у тому числі підвищені взимку), пізньовесняні заморозки ускладнюють одержання улюблених нами плодів. Але найбільшої шкоди в садах, особливо в північних областях України, завдає моніліальний опік або моніліоз (Monilia cinerea Bon.)

Особливо чутлива до цього грибкового захворювання кісточкових дерев абрикоса.

Інтенсивному розвитку та поширенню захворювання сприяє волога погода під час цвітіння, коли відбувається зараження.

Спори гриба, що перезимували в уражених гілочках або муміфікованих плодах, розносяться вітром, вологою та комахами. Потрапляючи на маточки квіток, спори швидко проростають, а уражені квітки буріють і в’януть. Далі грибниця поширюється на пагони та листя, які також буріють і всихають. Збудники хвороби можуть проникати в дерево і через тріщини та інші механічні пошкодження рослини.

З фунгіцидів, які показали ефективність у боротьбі з моніліозом, варто виділити Магнікур Стар, Скор, Хорус, Топсін М і Стробі. Боротьба із хворобою хімічним способом ускладнюється у дощову погоду. У таких умовах особливого значення набувають сорти стійкі до моніліозу.

Одним з найкращих, на наш погляд, сортів є – Особливий Денисюка. Неповторне забарвлення плодів кармінового кольору, не раз вводило в оману бувалих садівників, які намагалися визначити породу дерева на певній відстані і приймали його за персик.

Сорт пізнього терміну дозрівання (ІІІ декада липня) виведено О. Денисюком у 1979 році. Дерево середньоросле, із середньозагущеною кроною, врожайне. Зимостійкість дуже висока.

Плоди великі. М’якуш соковитий, відмінного (5.0 бала) смаку.

Унікальною особливістю сорту є здатність зберігати плоди на дереві (вони не обсипаються) дуже тривалий період. Так, у 2004 році частина плодів з «медовою» солодом була зібрана з дерева на початку жовтня.

Монастирський – отриманий від схрещування Березняківський х Шабловський, середнього терміну дозрівання (ІІ декада липня). Гідний конкурент по смаку Особливому Денисюка і безумовний лідер з аромату. Мало які інші сорти, здатні втрутитися в їхню боротьбу за «Пальму Першості» на дегустаціях. Чудовий смак (5.0 балів) доповнюється неперевершеним ароматом.

Плоди великі, жовто-жовтогарячі, рівного забарвлення, без рум’янцю.

Дерево середньоросле, із округлою кроною, врожайне. Зимостійкість дуже висока.

Бетінка – дуже цінний високостійкий сорт абрикоси середнього терміну дозрівання.

Виведений у Чехії під назвою «LE-32/76 (Betinka)» у рамках спеціальної селекційної програми по виведенню абрикоси із стійкістю до вірусу шарки, великими плодами та з відмінними смаковими якостями.

Дерева середньорослі, формують компактну, стислу, зворотньопірамідальну форму крони з красивим темно-зеленим листям.

Моніліозом практично не пошкоджується, зимостійкість висока. Імунний до шарки.

Плоди оранжеві, витягнуті, з розмитим темно-червоним рум’янцем, дуже красиві. Середня вага 60 г, окремі до 100 г.

М’якуш помаранчевий, щільний, з чудовим гармонійним смаком 5 балів! Смак ідеально збалансований за кислотністю та неймовірно глибокий.

Петропавлівський (син.Петровський) – отриманий від схрещування Колгоспний х Да-дзе. Відрізняється дуже великими плодами 70-80 г (окремі більше 100г), що дозрівають у ІІ декаді липня.

М’якуш соковитий, щільний, приємного смаку (4.6 бала) з ароматом.

Важливою особливістю сорту є здатність за дуже високої врожайності зберігати товарні якості плодів (вони не дрібнішають). Крім того, Петропавлівський відрізняється винятковою стійкістю до жорстких погодних умов і буде справжньою знахідкою для любителів цієї культури, які мешкають у районах з несприятливим для абрикоси кліматом. Після зими 2005-2006 р. зі зниженням температури до – 30 С, у саду на відкритій та незахищеній від вітру місцевості, тільки цей сорт зміг дати повноцінний урожай.