Ягода, яку в Україні називають полуницею, ботанічно є суницею садовою великоплідною (Fragaria × ananassa). У ботаніці полуниця це окремий дикий вид, полуниця зелена (Fragaria viridis), з дрібними щільними ягодами, що росте на степових схилах і узліссях. У статті розповідаємо, як росте кущ, коли достигають ягоди, як готувати ділянку, удобрювати й косити листя і чим відрізняються ремонтантні сорти. Стаття зібрана з публікацій Олександра Андращука в журналі «Любимая дача» 2008-2009 років і оновлена.
Звідки взялася садова суниця
Рід суниця (Fragaria) з родини розових налічує близько 24 видів. Для садівника важливі чотири. Суниця лісова (F. vesca) має дрібні ароматні ягоди, червоні або білі; від неї походить альпійська суниця. Суниця мускусна (F. moschata) дводомна, з дрібними темно-фіолетовими ягодами і сильним мускатним ароматом. Суниця віргінська (F. virginiana) з Північної Америки має м’які листки й багряно-червоні ягоди. Суниця чилійська (F. chiloensis) з Південної Америки має шкірясті листки й великі світло-червоні ягоди.
Лісову суницю садили у Франції вже в XIV столітті: 1368 року в саду короля Карла V росло 1200 кущів. Великоплідна садова суниця з’явилася пізніше. 1714 року французький офіцер Амеде Фрезьє привіз із Чилі рослини з великими ягодами, а в середині XVIII століття у Франції від схрещування чилійської суниці з віргінською отримали гібрид з ананасовим ароматом. Його назвали Fragaria × ananassa, і від нього походять усі сучасні сорти полуниці. В Україні її вирощують на продаж близько 150 років.
Земклуніка це гібрид садової суниці з мускусною. Ягоди в неї щільні, темно-червоні з фіолетовим відтінком і мускатним ароматом, у середньому 7-10 г. Земклуніка стійка до борошнистої роси й сірої гнилі, але не до нематод і суничного кліща. Достигає на 3-7 днів пізніше від ранніх сортів полуниці, плодоносить коротко, 10-12 днів. Вусів утворює багато, тому її можна вирощувати суцільним килимом.
Як росте кущ
Полуниця багаторічна вічнозелена рослина. Листки, що перезимували під снігом, починають працювати вже за +2…+3 °C, а за +5…+7 °C відростають нові. Живе листок 60-80 днів, тому старі листки відмирають і замінюються новими весь сезон.
Центрального стебла кущ не має. Він складається з вкорочених пагонів, які садівники називають ріжками. Наприкінці сезону на кожному ріжку закладається квіткова брунька, з якої наступного року виросте квітконос. Стебло ріжка приростає не більше ніж на 2 см за рік. Залежно від сорту і догляду кущ має 6-25 ріжків і більше.
Основна маса коренів лежить до глибини 30 см, окремі корені сягають 1-1,2 м. Найсильніший корінь рослина отримує, коли вкорінюється на вусі. У 2-4-річних кущів ці корені відмирають, а нові, додаткові, ростуть ближче до поверхні й першими страждають від посухи. Тому найбільші врожаї дають кущі 1-3 років, а старі насадження варто оновлювати.
Вуса починають рости ще під час цвітіння, а масово в другій половині літа. Молоді розетки утворюються на парних колінцях вуса (2-му, 4-му, 6-му). Для розсади краще брати розетки, найближчі до материнського куща. Один кущ може дати 15-20 вусів і понад 60 розеток.
Цвітіння і достигання
Більшість сортів самозапильні, але з перехресним запиленням ягід зав’язується більше і вони кращі. Тому на ділянці варто мати кілька сортів з різними строками достигання. Кущ цвіте 20-25 днів, одна квітка 5-8 днів. Від початку цвітіння до перших стиглих ягід минає 20-26 днів.
У суцвітті першою розкривається центральна квітка, далі квітки другого, третього порядку, і в такій самій черзі достигають ягоди. Перші ягоди завжди найбільші, наприкінці збору вони дрібнішають. Ягоди дрібнішають і тоді, коли кущам бракує води й живлення або їх уразили хвороби.
За строками достигання сорти бувають ранні, середні й пізні. На Київщині ранні сорти починають достигати наприкінці травня або на початку червня, середні й пізні плодоносять у червні, а збір може тривати до липня. Один сорт достигає 17-25 днів.
Підготовка ділянки
Перед посадкою ґрунт перевіряють на личинок травневого хруща й дротяника. Якщо їх багато, на ділянці спершу сіють люпин і закладають його зелену масу в ґрунт у фазі зелених бобів: личинки, що ним живляться, гинуть. Потім ділянку очищують від бур’янів, вносять добрива й перекопують на 20-25 см.
Догляд за грядкою
Розпушування знищує бур’яни, руйнує кірку й зберігає вологу: два розпушування заміняють один полив. Одразу після посадки міжряддя розпушують на 6-8 см, далі на 4-6 см, а пізно восени на 8-10 см. За сезон буває 7-10 таких обробітків разом із прополюванням.
Полуницю вирощують кущами або смугою. Для смуги біля кожного куща лишають укорінитися 2-3 перші розетки, ближче ніж 10 см від нього, а решту вусів видаляють. Для кущів вуса видаляють щонайменше тричі за сезон. Урожай з площі за обох способів приблизно однаковий, але на окремих кущах ягоди помітно більші.
На мокрих ґрунтах полуницю садять на підняті гряди шириною близько метра, по два ряди на гряду. З боків копають канавки 30-40 см завширшки, які відводять воду і служать доріжками.
Удобрення
Молоді кущі найбільше живлення потребують, коли ростуть листки й ріжки, а плодоносні під час наливу ягід. Після збору кущі теж активно живляться: росте коріння, закладаються квіткові бруньки на наступний рік. Норми для Полісся й Лісостепу на 10 м²:
- під перекопування перед посадкою: 60-100 кг гною чи компосту, 400-600 г суперфосфату, 300-500 г калійної солі (у Степу гною 30-50 кг);
- навесні наступного року і щовесни на плодоносних грядках: 135-180 г аміачної селітри, рано, перед першим розпушуванням;
- після збору врожаю: 130-150 г аміачної селітри, 120-180 г суперфосфату, 100-120 г калійної солі.
Азот збільшує ягоди на 6-8 %, але надлишок шкодить: ягоди зав’язуються пізніше і ранні сорти втрачають свою ранність, кущі женуть вуса замість урожаю, а в ягодах накопичуються нітрати. Плодоносним грядкам корисний перепрілий гній чи компост, 15-25 кг на 10 м², восени під розпушування або рано навесні. Які добрива бувають і скільки їх вносити, читайте в статті «Добрива для саду».
Скошування листя після збору
Після збору врожаю листя скошують: так кущ швидше наростить молоде листя, а разом зі старим іде частина хвороб і шкідників. Найкращий строк через 18-20 днів після останнього збору. Якщо косити раніше, поживні речовини ще не перейшли зі старих листків у ріжки, і кущ слабшає перед зимою. Якщо пізніше, гірше закладаються квіткові бруньки, а вони формуються з другої половини серпня й у вересні. Не всі сорти дають від скошування приріст урожаю.
Чому полуниця з роками родить гірше і навіщо брати оздоровлену розсаду, Олександр Андращук розповідає у відео про вирощування суниці садової.
Що є в ягодах
У 100 г ягід 50-120 мг вітаміну C, вітаміни групи B, E, PP і K, а з мінералів найбільше калію, близько 126 мг. Цукрів 4,5-13 %, майже половина з них глюкоза, кислот 0,5-3,8 %, пектину близько 1 %. Скільки саме, залежить від сорту, погоди й догляду.
Ремонтантні сорти і сорти нейтрального дня
Звичайні сорти закладають квіткові бруньки за короткого дня, 10-12 годин, тобто наприкінці літа й восени, і плодоносять раз на рік. Ремонтантні закладають їх за довгого дня, 16-17 годин, і тепла. Перший урожай вони дають наприкінці червня (10-30 % усього врожаю), другий у серпні-вересні. Щоб основний урожай був більшим, у травні квітконоси першої хвилі можна видалити. Ремонтантна полуниця плодоносить і на розетках вусів: якщо липневі вуса підняти на шпалеру, розетки дадуть по 1-2 квітконоси з ягодами у вересні.
Сорти нейтрального дня не залежать від довжини дня і плодоносять хвилями від початку літа до заморозків. У каталозі сорти поділено на сорти короткого світлового дня і сорти нейтрального дня.
Дрібноплідна ремонтантна суниця походить від лісової. Її ягоди більші, ніж у лісової, червоні або жовтуваті, з ароматом лісової суниці. Бувають сорти з вусами і без них. Це альпійська суниця.
Що радимо посадити
Румба (Rumba) рання полуниця нідерландської селекції. На Київщині збір починається на початку червня й іде поступово, без короткого піку. Ягоди великі, блискучі, солодкі з легкою кислинкою, добре лежать після збору.
Мурано (Murano) італійський сорт нейтрального дня, плодоносить хвилями від весни до осені. Ягоди конічні, вирівняні, близько 20 г, солодкі й ароматні. Квітконоси на рівні листя або вище, ягоди зручно збирати. Сорт добре тримається проти хвороб листя й коріння.
Барон фон Солемахер (Baron von Solemacher) альпійська суниця без вусів. Кущики 15-20 см не розростаються, плодоносять з початку літа до заморозків. Ягоди дрібні, з ароматом лісової суниці. Росте на сонці й у легкій напівтіні.
Усі сорти в розділі «Суниця».
Першодруки статей (PDF): «Любимая дача» № 7, 2009, «Любимая дача» № 4, 2008.


