Норми внесення добрив у саду залежать від віку дерев, ґрунту й зони. Правильне внесення добрив це один з основних заходів, від яких залежить ріст дерев і врожай. При правильному використанні добрив врожайність можна суттєво підвищити без втрати якості плодів. Добрива не лише дають деревам елементи живлення, а й поліпшують фізико-хімічні властивості ґрунту та його родючість. Ефективність добрив зростає, якщо їх вносять разом з іншими агротехнічними заходами. Велике значення має вологість ґрунту: без вологи добрива можуть навіть зашкодити.
Скільки поживних речовин потрібно дереву
Вносячи добрива, враховують біологічні особливості культури, насамперед її зимостійкість, а також потребу в окремих елементах у різному віці дерев і протягом вегетації. І в молодому, і в плодоносному віці дерева більше потребують азоту й калію, менше фосфору. З ґрунту ці елементи виносяться приблизно в співвідношенні 3:3:1 (азот, калій, фосфор). З віком дерев і зростанням урожайності винос поживних речовин збільшується. Плодоносні дерева щороку забирають з ґрунту на сотці (100 м²) саду 0,9-1,2 кг азоту, 0,9-1 кг калію і 0,3-0,4 кг фосфору. Ці втрати треба поповнювати добривами.
Кількість азоту й фосфору прямо залежить від вмісту гумусу, а кількість калію від механічного складу ґрунту. На піщаних ґрунтах калію значно менше, ніж на глинистих і суглинкових.
Потреба в елементах живлення суттєво змінюється протягом вегетації. Рано навесні й на початку росту найбільше потрібно калію, трохи менше азоту й фосфору. Під час цвітіння і після нього, коли інтенсивно ростуть пагони й формуються плоди, найбільша потреба в азотному й фосфорному живленні. У другій половині вегетації, коли ріст сповільнюється, зростає потреба в калії: він сприяє кращому визріванню приростів і підвищенню зимостійкості дерев.
Органічні й мінеральні добрива
У саду треба поєднувати органічні й мінеральні добрива. Найкраще вносити їх у співвідношенні 1:1, тобто половину норми елементів живлення дають органічні добрива, другу половину мінеральні. При високому вмісті гумусу в ґрунті, а також при зрошенні перевагу віддають мінеральним. Якщо органічних добрив, які містять усі потрібні елементи, достатньо, мінеральні можна не вносити. Тоді поліпшується структура ґрунту, посилюється діяльність корисних мікроорганізмів і створюються найкращі умови для росту й плодоношення дерев. З органічних є кінський перегній і біогумус.
Як і коли вносити
Добрива найефективніші, коли потрапляють у зону активного кореня. Особливо це стосується малорухливих добрив, які здебільшого лишаються там, куди їх внесли. Тому фосфорні, калійні й органічні добрива вносять восени під перекопування досить глибоко, не пошкодивши коріння.
Азотні добрива, особливо в нітратній формі, рухливіші: на легких піщаних ґрунтах за вегетацію їх може вимити на глибину до 100 см і глибше, тому їх краще вносити навесні й улітку в підживлення. Азотні добрива в аміачній і амідній формах, особливо на суглинкових і глинистих ґрунтах, можна частково (25-30 %) вносити восени, решту рано навесні. У молодих садах добрива доцільно вносити лише в пристовбурні кола чи смуги, у плодоносних на всій площі.
Норми залежать від типу ґрунту, віку й продуктивності дерев, наявності зрошення. Якщо під час посадки внесли достатньо органічних і мінеральних добрив, у перші 2-3 роки дають лише азотні з розрахунку 6-9 г діючої речовини на 1 м² пристовбурної смуги чи кола. Це означає, що аміачної селітри, яка містить 34-35 % азоту, треба внести до 27 г, а карбаміду (46 % азоту) 18-20 г.
Норми мінеральних добрив для дорослого саду
Норми наведено в грамах діючої речовини на 1 м² площі, яку удобрюють. Київська область лежить на межі Полісся й Лісостепу.
Полісся
Ґрунти дерново-підзолисті, світло-сірі, сірі лісові.
| Вік дерев, років | Азот | Фосфор | Калій |
|---|---|---|---|
| 4-5 | 6 | 4 | 6 |
| 6-8 | 9 | 6 | 9 |
| 9-15 | 12 | 6 | 12 |
| понад 15 | 15 | 8 | 15 |
Прикарпаття, Карпати й Закарпаття
Ґрунти дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті, дерново-буроземні.
| Вік дерев, років | Азот | Фосфор | Калій |
|---|---|---|---|
| 4-5 | 6 | 4 | 4 |
| 6-8 | 9 | 6 | 6 |
| 9-15 | 12 | 6 | 9 |
| понад 15 | 15 | 8 | 12 |
Лісостеп
Ґрунти сірі й темно-сірі лісові, чорноземи вилугувані й опідзолені.
| Вік дерев, років | Азот | Фосфор | Калій |
|---|---|---|---|
| 4-5 | 6 | 4 | 4 |
| 6-8 | 9 | 6 | 9 |
| 9-15 | 9 | 6 | 12 |
| понад 15 | 12 | 6 | 15 |
Степ і Крим
Ґрунти чорноземи звичайні й південні, каштанові.
| Вік дерев, років | Азот | Фосфор | Калій |
|---|---|---|---|
| 4-5 | 9 | 4 | 4 |
| 6-8 | 12 | 6 | 6 |
| 9-15 | 12 | 6 | 6 |
| понад 15 | 15 | 9 | 9 |
У Лісостепу й Степу при зрошенні норми мінеральних добрив можна збільшити на 20-30 %. Якщо ґрунт утримують під задерненням багаторічними травами або в міжряддях вирощують інші культури, норму збільшують ще на 20 %.
Органічні добрива в молодих і плодоносних насадженнях вносять раз на 2-4 роки з розрахунку 3-6 кг (залежно від віку дерев) на 1 м² площі, яку удобрюють.
Норми в таблицях орієнтовні. Їх уточнюють раз на 3-5 років за даними хімічного аналізу ґрунту й листя. Такі аналізи нескладні, їх можна замовити в будь-якій агрохімічній лабораторії. Якщо провести аналіз не вдається, норми уточнюють за станом дерев, їхнім ростом і врожайністю.
Розраховану норму вносять восени й рано навесні, а частину у вегетацію як підживлення. Але з кількістю добрив не слід переборщувати: надлишок погіршує зимостійкість дерев, якість плодів і їх зберігання. Що вносити саме восени, читайте в статті про осіннє підживлення саду.
Кореневі й позакореневі підживлення
Підживлення бувають кореневі, коли добрива вносять у ґрунт, і позакореневі, коли дерева обприскують у вегетацію розчинами добрив. Позакореневі часто поєднують з обробкою пестицидами.
Кореневі підживлення найефективніші при достатній вологості ґрунту: їх проводять під час дощів чи поливу. Для цього беруть органічні й мінеральні добрива, що добре розчиняються у воді. Найчастіше використовують пташиний послід, 100-120 г на 1 м², розведений водою в 8-10 разів, або гній, до 500 г на 1 м², розведений у 4-5 разів. Ефективні й підживлення мінеральними добривами з розрахунку 3-4 г діючої речовини на 1 м², розведеними водою в 10-20 разів. Найчастіше для цього беруть карбамід, калійну сіль або сульфат калію. Суперфосфат погано розчиняється у воді, тому його краще вносити восени під перекопування.
Позакореневі підживлення, як правило, роблять мікроелементами в невеликих концентраціях. Найчастіше для них використовують сульфат цинку, комплекси заліза (хелати), сульфат заліза, борну кислоту, сульфат міді, сульфат марганцю, молібдат амонію. Для листкових підживлень є водорозчинні комплексні добрива з мікроелементами, наприклад Майстер+ 20.20.20. Про вибір добрив за видами читайте в статті види добрив.
