Аґрус плодоносить уже на 2-3-й рік після посадки і родить щороку. Сорти аґрусу відрізняються кольором ягід (зелені, жовті, червоні, майже чорні), смаком, строком достигання, кількістю шипів і, найважливіше, стійкістю до борошнистої роси. Нижче про те, як вибрати сорт, де посадити кущ і як за ним доглядати.
Який він, аґрус
Аґрус це листопадний кущ заввишки 1-1,5 м. Дикі предки культури росли на відкритих кам’янистих схилах, тому аґрус любить сонце, непогано переносить посуху і не терпить застою води.
Кущ складається з гілок різного віку і щороку дає нові пагони від основи. Найбільше ягід дають гілки віком 3-5 років. На одному місці кущ росте і плодоносить 20-30 років, якщо вчасно замінювати старі гілки молодими.
Аґрус самоплідний, але поруч з іншим сортом зав’язує більше ягід, і вони бувають більшими. Тому на ділянці краще мати два-три сорти. Добираючи сорти різних строків, свіжі ягоди можна збирати з кінця червня до кінця липня.
Як вибрати сорт
Головна хвороба аґрусу американська борошниста роса (сферотека). Вона вкриває ягоди й пагони білим, потім бурим нальотом і може знищити весь урожай. Старі європейські сорти мали найсмачніші й найбільші ягоди, але дуже від неї страждали. Американські види до хвороби майже не сприйнятливі, проте ягоди в них дрібні. Більшість сучасних сортів це гібриди обох груп: ягоди великі й смачні, а стійкість до борошнистої роси добра.
Далі обирають за смаком і кольором. Зелені й жовто-зелені сорти зазвичай солодкі, з медовими нотами, червоні й бордові кисло-солодкі, з виразнішим ароматом. Варто зважати й на шипи: у деяких сортів вони густі й великі, і збирати ягоди зручніше в рукавицях.
Що радимо посадити
Усі ці сорти стійкі до борошнистої роси (у Тясмину стійкість середня, зате він дуже посухостійкий).
Ранні, кінець червня і початок липня:
- Ізумруд: зелені ягоди до 7,5 г з десертним смаком, добре зимує.
- Неслухівський: темно-бордові ягоди до 6 г, один з найсмачніших сортів. Стиглі ягоди довго висять на кущі й не обсипаються, тож збір можна розтягнути. Шипи великі.
Середні, перша половина і середина липня:
- Інвікта (Invicta): англійський сорт з великими світло-зеленими ягодами і високою врожайністю. Ягоди щільні, тримають форму у варенні й компотах. Кущ розлогий, шипи великі.
- Білоруський цукровий: великі світло-зелені ягоди до 9 г, дуже солодкі. Переносить спеку й посуху.
- Резистент (Resistenta): німецький сорт із солодкими ароматними жовтувато-зеленими ягодами і тонкою шкіркою.
- Сварог: українська селекція, яскраво-червоні ягоди до 6 г зі щільною шкіркою, солодко-кислі. Зимо- й посухостійкий.
- Тясмин: українська селекція, червоні з фіолетовим відтінком ягоди солодкого смаку. Добре переносить і морози, і спеку.
Середньопізній, липень:
- Тіксія (Tixia): швейцарський сорт, нащадок Інвікти, з великими видовженими яскраво-червоними ягодами. Шипів мало, вони м’які, тому збирати легко.
Усі сорти, що зараз є в наявності, зібрані в розділі Аґрус.
Де посадити
Аґрусу потрібне сонце більшу частину дня. У тіні пагони витягуються, ягоди дрібніють і втрачають солодкість, а врожай падає в кілька разів. Найкраще підходять суглинки, супіски й чорноземи з pH 6-6,5. Кислий ґрунт перед посадкою вапнують доломітовим борошном. Низини, де стоїть вода чи близько ґрунтові води, не годяться: корені загнивають, і кущ гине. Між кущами лишають 1-1,5 м, у загущених посадках частіше бувають хвороби.
Посадка
Найкраще садити восени, за 3-4 тижні до стійких морозів, у нас це кінець вересня і жовтень. До весни кущ укорениться і рушить у ріст разом з усіма. Навесні садять якомога раніше, щойно відтане ґрунт, бо аґрус рано прокидається. Саджанці в контейнерах можна садити весь сезон.
Після посадки слабкі й пошкоджені пагони вирізають повністю, а на сильних лишають 3-4 нижні бруньки. Така обрізка здається суворою, але кущ швидше наростить коріння і міцні гілки.
Полив і підживлення
Найважливіший полив під час цвітіння і коли наливаються ягоди: без вологи зав’язь обсипається, а ягоди виростають дрібні й прісні. У спеку дорослий кущ поливають раз на тиждень, 2-3 відра води, і мульчують ґрунт під ним.
Навесні дають азот (карбамід чи аміачну селітру, 20-30 г на 1 м²), після цвітіння комплексне добриво, улітку й восени калій. Калійні добрива беруть без хлору: аґрус до нього чутливий. Добрива вносять по вологому ґрунту.
Коріння в аґрусу неглибоке, тому біля куща ґрунт розпушують обережно, не глибше 6-8 см, а між рядами можна на 10-12 см.
Обрізка
Обрізають рано навесні, до розпускання бруньок, або восени після листопаду. Вирізають гілки, старші за 7-8 років, хворі, поламані й ті, що лежать на землі чи загущують кущ. Щороку лишають кілька найсильніших молодих пагонів на заміну старим. Старий занедбаний кущ не корчують: його омолоджують, поступово замінюючи старі гілки молодими.
Для найбільших ягід аґрус вирощують на шпалері. Лишають 3-5 найміцніших пагонів і підв’язують їх до опори, всю поросль від кореня видаляють, а влітку пагони вкорочують, лишаючи 5-7 листків над ягодами. Так кожна гілка на сонці, кущ провітрюється, а ягоди виростають більшими й солодшими. Ще одна форма, деревце на штамбі, описана в статті Штамбовий аґрус.
Хвороби й шкідники
Стійкі сорти борошнистою росою хворіють рідко, але в дощове літо наліт може з’явитися і на них. Навесні до розпускання бруньок кущі обприскують мідним купоросом чи бордоською рідиною. Якщо на листі й верхівках пагонів з’явився білий наліт, обприскують фунгіцидом за інструкцією. З шкідників найчастіше бувають попелиця й павутинний кліщ. Обробки роблять увечері, щоб не зашкодити бджолам.
Збір урожаю
Для варення, компотів і маринування аґрус збирають трохи недостиглим, коли ягоди вже набрали розмір, але ще тверді. Для їжі свіжим ягодам дають повністю достигнути на кущі, тоді вони найсолодші й найароматніші. Ягоди добре переносять заморожування.
Як розмножити аґрус живцями, дивіться у відео Живцювання аґрусу. Найсмачніші сорти.



