Добрива для саду бувають органічні й мінеральні, прості й комплексні, а скільки їх вносити, залежить від віку дерев, ґрунту й зони. Плодоносний сад на сотці (100 м²) щороку виносить з ґрунту 0,9-1,2 кг азоту, 0,9-1 кг калію і 0,3-0,4 кг фосфору, і з віком та врожаєм усе більше. Ці втрати поповнюють добривами. На бідних піщаних ґрунтах Київщини запас елементів живлення особливо малий.
Найкраще поєднувати органіку й мінеральні добрива приблизно навпіл: половину потреби в елементах живлення дає органіка, другу половину мінеральні добрива. При високому вмісті гумусу і при поливі перевагу віддають мінеральним.
Що потрібно дереву
Найбільше рослини беруть з ґрунту азоту, фосфору й калію, тому саме їх найчастіше й бракує. Азот і фосфор найпотрібніші під час росту пагонів, цвітіння й зав’язування плодів, калій допомагає деревині визріти перед зимою. Дерево споживає їх приблизно у співвідношенні 3:1:3 (азот, фосфор, калій), і в молодому, і в дорослому саду.
Кальцій, магній і сірку рослини теж беруть помітно, а бор, марганець, цинк, мідь, залізо й молібден потрібні в мізерних кількостях. Це мікроелементи. Найчастіше бракує заліза (хлороз, жовтіє молоде листя) і цинку (розеточність, дрібне листя пучками на кінцях пагонів).
Потреба змінюється протягом сезону. Рано навесні, на початку росту, дереву найбільше потрібен калій, трохи менше азот і фосфор. Під час цвітіння й після нього, коли швидко ростуть пагони й зав’язуються плоди, найбільше потрібні азот і фосфор. У другій половині літа ріст сповільнюється, і знову зростає потреба в калії: він допомагає приростам визріти і краще перезимувати.
Скільки азоту й фосфору дасть сам ґрунт, залежить від гумусу в ньому, а калію від механічного складу. На піщаних ґрунтах калію значно менше, ніж на суглинках і глинах.
Органічні добрива
Органіка дає не лише елементи живлення, а й поліпшує структуру й родючість ґрунту, посилює роботу корисних мікроорганізмів. Живлення з неї рослини отримують не одразу, а поступово, коли органіка розкладається, і вносять її наперед, восени чи рано навесні.
У нас є кінський перегній, біогумус «Еліт», сапропель з донних відкладень озер і гранульований курячий послід «Компостер». Біогумус годиться й для розсади.
Під молоді й плодоносні дерева органіку вносять раз на 2-4 роки, 3-6 кг на 1 м² площі, яку удобрюють (більше для старших дерев). Якщо органіки вистачає, мінеральних добрив можна давати менше або обійтися без них.
Окремо стоїть деревна зола. Азоту в ній немає, зате є калій, кальцій і фосфор, а ще вона розкислює ґрунт, як вапно. Золу вносять на кислих ґрунтах, не більше 100 г на 1 м² за сезон, і ніколи під лохину, журавлину, брусницю й рододендрони.
Мінеральні добрива
Мінеральні добрива діють швидше: елементи живлення в них уже в тій формі, яку засвоює корінь. Вони бувають прості, з одним головним елементом, і комплексні, з кількома одразу. На упаковці склад пишуть трьома числами, наприклад 16-16-16: це відсотки азоту (N), фосфору (P₂O₅) і калію (K₂O).
Азотні
Карбамід (сечовина) містить 46 % азоту і добре розчиняється у воді, тому годиться і для внесення в ґрунт, і для обприскування по листю. Аміачна селітра має 34,4 % азоту, навпіл в аміачній і нітратній формах. Сульфат амонію (21 % азоту) дає ще й сірку і поступово підкислює ґрунт, його беруть під лохину й інші кислолюбні.
Азот рухливий, особливо нітратний: на легких піщаних ґрунтах за літо його вимиває вглиб на метр і більше. Азотні добрива вносять навесні й на початку літа, загортаючи у вологий ґрунт, з поверхні частина азоту вивітрюється у вигляді аміаку. Після внесення сухих гранул ділянку поливають.
Фосфорні
Суперфосфат містить 16-19 % фосфору, а ще сірку й кальцій. Він погано розчиняється у воді і майже не рухається в ґрунті, тому його вносять восени під перекопування, ближче до коріння. Амофос (12 % азоту, 52 % фосфору) концентрованіший і розчиняється краще. Для підживлень у сезон є водорозчинний монокалійфосфат Нова Пік 0-52-34: фосфор і калій без азоту, для цвітіння, зав’язі й наливу плодів.
Калійні
Сульфат калію містить близько 50 % калію і майже не має хлору, який плодові й ягідні погано переносять. Калімаг дає калій разом із магнієм і сіркою, його вносять перед посадкою із загортанням на 10-20 см.
Комплексні (універсальні)
Коли не хочеться рахувати кожен елемент окремо, беруть комплексне добриво. Нітроамофоска 16-16-16 дає азот, фосфор і калій порівну і годиться для весняного внесення під будь-які плодові. ЯраМіла Комплекс 12-11-18 має більше калію, без хлору, і в кожній гранулі всі три елементи, тож розподіляється рівномірно. Водорозчинні Стандарт НПК 18-18-18 і Майстер+ 20.20.20 зручні для поливу й обприскування в сезон.
На осінь потрібні добрива без азоту, щоб не підганяти ріст пагонів перед зимою. Таке, наприклад, Макош 18+ 0-18-18 з фосфором, калієм, сіркою, бором і цинком.
Кальцій, магній і кислотність
Більшість плодових найкраще ростуть на слабокислому чи нейтральному ґрунті. Кислий ґрунт розкислюють гранульованим вапняком або доломітовим борошном, яке ще й дає магній. Золу, вапно й доломіт в один сезон не поєднують. Нестачу магнію (жовтіє листя між жилками, спершу на старих листках) знімає сульфат магнію, але лише тоді, коли нестача справді є. Лохині й іншим вересовим, навпаки, потрібен кислий ґрунт, його підкислюють гранульованою сіркою. Про це окремо в статті про добрива для лохини.
Добрива тривалої дії
Є добрива, гранули яких укриті оболонкою і віддають живлення поступово, залежно від температури ґрунту, наприклад Osmocote. Залежно від типу вони діють до 14 місяців, не вимиваються, а ризик перегодувати рослину значно менший. Їх використовують для плодових, газонів, декоративних рослин і вибагливих хвойників.
Скільки вносити
На упаковках і в таблицях норми дають у грамах діючої речовини, тобто чистого азоту, фосфору чи калію. Щоб перевести їх у грами добрива, діючу речовину множать на 100 і ділять на відсоток у добриві. Наприклад, 9 г азоту дасть 20 г карбаміду (46 %) або 26 г аміачної селітри (34,4 %).
Якщо під час посадки яму добре заправили органікою й мінеральними добривами, перші 2-3 роки дають лише азот: 6-9 г діючої речовини на 1 м² пристовбурного кола. Це 13-20 г карбаміду або 17-26 г аміачної селітри. Як заправити яму, розповідаємо в статті про підготовку посадкової ями.
Для дорослих дерев норми залежать від зони й ґрунту. У таблицях вони в грамах діючої речовини на 1 м² площі, яку удобрюють. Київщина лежить на межі Полісся й Лісостепу.
Полісся
Ґрунти дерново-підзолисті, світло-сірі й сірі лісові.
| Вік дерев, років | Азот | Фосфор | Калій |
|---|---|---|---|
| 4-5 | 6 | 4 | 6 |
| 6-8 | 9 | 6 | 9 |
| 9-15 | 12 | 6 | 12 |
| понад 15 | 15 | 8 | 15 |
Лісостеп
Ґрунти сірі й темно-сірі лісові, чорноземи вилугувані й опідзолені.
| Вік дерев, років | Азот | Фосфор | Калій |
|---|---|---|---|
| 4-5 | 6 | 4 | 4 |
| 6-8 | 9 | 6 | 9 |
| 9-15 | 9 | 6 | 12 |
| понад 15 | 12 | 6 | 15 |
Степ і Крим
Ґрунти чорноземи звичайні й південні, каштанові.
| Вік дерев, років | Азот | Фосфор | Калій |
|---|---|---|---|
| 4-5 | 9 | 4 | 4 |
| 6-8 | 12 | 6 | 6 |
| 9-15 | 12 | 6 | 6 |
| понад 15 | 15 | 9 | 9 |
Прикарпаття, Карпати й Закарпаття
Ґрунти дерново-підзолисті, буроземно-підзолисті, дерново-буроземні.
| Вік дерев, років | Азот | Фосфор | Калій |
|---|---|---|---|
| 4-5 | 6 | 4 | 4 |
| 6-8 | 9 | 6 | 6 |
| 9-15 | 12 | 6 | 9 |
| понад 15 | 15 | 8 | 12 |
Як рахувати на практиці: дереву 6-8 років на Поліссі потрібно 9 г азоту, 6 г фосфору й 9 г калію на 1 м². Близько 56 г нітроамофоски 16-16-16 на квадратний метр дадуть по 9 г кожного елемента, фосфору з невеликим запасом. Для пристовбурного кола діаметром 2 м (близько 3 м²) виходить майже 180 г.
У Лісостепу й Степу при поливі норми можна збільшити на 20-30 %. Якщо між деревами росте газон чи інші культури, додають ще 20 %. У молодому саду добрива вносять лише в пристовбурні кола, у плодоносному по всій площі.
Ці норми орієнтовні. Точніше їх визначає аналіз ґрунту й листя раз на 3-5 років, його роблять в агрохімічних лабораторіях. Без аналізу норму підправляють за станом дерев, їхнім ростом і врожаєм.
Надлишок мінеральних добрив знижує зимостійкість дерев, погіршує смак плодів і їх зберігання, а в ґрунті пригнічує черв’яків і мікроорганізми. Без вологи добрива можуть навіть пошкодити коріння.
Коли вносити
Розраховану на рік норму ділять: основну частину вносять восени й рано навесні, а решту дають у сезон як підживлення. Добриво працює, коли потрапляє туди, де активне коріння. Фосфор, калій і органіка майже не рухаються в ґрунті, їх вносять восени під перекопування, досить глибоко, але не пошкоджуючи коріння. Що саме вносити восени, а що ні, читайте в статті про осіннє підживлення саду.
Азот вносять рано навесні й на початку літа. На суглинках і глинах частину азоту в аміачній чи амідній формі (25-30 %) можна дати восени, решту навесні. Про весняну схему для плодових є окрема стаття, підживлення плодових дерев навесні.
Підживлення під час росту
Кореневі підживлення роблять у вологий ґрунт, під дощ чи полив. Для них беруть добрива, що добре розчиняються: пташиний послід, 100-120 г на 1 м², розведений водою у 8-10 разів, гній до 500 г на 1 м², розведений у 4-5 разів, або мінеральні добрива, 3-4 г діючої речовини на 1 м², розведені у 10-20 разів. З мінеральних найчастіше беруть карбамід, сульфат калію чи комплексні водорозчинні.
Позакореневі підживлення, тобто обприскування по листю, діють найшвидше. Вони особливо допомагають, коли коріння пошкоджене або підмерзло і не може повноцінно живити дерево. Азот через листя найкраще засвоюється з карбаміду, розчин 1 %. Для обприскування є водорозчинні Майстер+ 20.20.20, Плантафол 0.25.50 для наливу плодів і Брексіл Кальцій, коли плодам бракує кальцію. Позакореневі підживлення можна поєднувати з обробками від хвороб.
Підживлення по листю починають, коли з’являються перші листки, і закінчують наприкінці червня. Молоде листя найвразливіше. Комплексними водорозчинними добривами вперше обприскують одразу після цвітіння слабким розчином, 0,5 %, а через два тижні концентрацію можна підняти до 0,8-1 %. Обприскують зранку чи ввечері, удень лише в похмуру погоду, інакше розчин швидко висихає і може обпекти листя. Розчин готують у пластиковому посуді: мінеральні солі руйнують метал.
Нестачу мікроелементів теж знімають по листю. При хлорозі беруть хелат заліза (0,3-0,5 %) або залізний купорос (1,8-2,2 %). Від розеточності дерева до початку сезону обприскують 3-10 % розчином сульфату цинку, а влітку 0,5 %. Щоб мікроелементів не бракувало, раз на 1-2 роки вносять золу (не під кислолюбні), достатньо їх дає й перегній.
Про органічні добрива на бідних ґрунтах Київщини Олександр Андращук розповідає у відео про ґрунт на Київщині. Усі добрива, які є в наявності, зібрано в розділі Добрива.


