Опубліковано Залишити коментар

Головні шкідники і хвороби персика та нектарина

Персик належить до культур чутливих до шкідників і особливо грибних захворювань. Щоб отримувати стабільний і якісний урожай, важливо знати основні загрози, розуміти їхні ознаки й своєчасно застосовувати агроприйоми та засоби захисту.

Ураження східною плодожеркою

Серед шкідників персика найпоширенішою є східна плодожерка. Гусінь пошкоджує молоді пагони й плоди, що призводить до викривлення пагонів і осипання зав’язі. Зимує вона в коконах у тріщинах кори або під опалим листям, тому восени важливо ретельно очищати дерева, обрізати пошкоджені гілки й прибирати рослинні рештки. У період льоту метеликів доцільно проводити обприскування інсектицидами, наприклад на основі лямбда-цигалотрину чи хлорантраніліпролу, які ефективно діють проти личинок у ранніх стадіях розвитку.Попелиця зблизька

Попелиця (тля) висмоктує соки з молодих пагонів і листя, спричиняючи їх деформацію та пригнічення росту. Для запобігання розмноженню колоній варто уникати загущення крони, підтримувати рівновагу між ростом і живленням, а при появі перших ознак зараження обробити дерева системними інсектицидами.

Щитівки оселяються на корі, живляться соком пагонів і сильно послаблюють дерева. Вони зимує під щитками, тому очищення кори восени, весняна обробка під час спокою і підтримання загального фітосанітарного стану саду мають вирішальне значення.Сливова плодожерка

Сливова плодожерка, окрім сливи, часто уражує й персик. Її гусінь проникає у плоди, викликаючи їх опадання. Санітарна обрізка, знищення пошкоджених плодів і своєчасні інсектицидні обробки під час льоту метеликів дозволяють зменшити шкоду.

Серед хвороб персика особливо поширений клястероспоріоз, або дірчаста плямистість. На листках утворюються бурі плями з червоною облямівкою, які згодом випадають, залишаючи дірки. Пагони вкриваються помаранчевими плямами і тріщинами з камедетечею. Щоб стримати розвиток хвороби, восени проводять обробку мідьвмісними препаратами, а навесні — прорідження крони для покращення вентиляції.

Курчавість листя — одна з найнебезпечніших хвороб. Вона проявляється на початку весни, коли вологість висока. Листя потовщується, червоніє, скручується, а молоді пагони відстають у рості. Для захисту ефективні профілактичні обприскування до початку цвітіння, а також до трьох разів з інтервалом 10-14 днів, залежно від рівня ураження. Найпопулярнішими препаратами для боротьби з курчавістю персика є Хорус, Скор, Міравіс, Ридоміл Голд та Магнікур Сенсейшн, а також фунгіциди на основі міді, як-от Медян Екстра, Чемпіон чи аналоги. Рекомендується чергувати препарати різних хімічних груп для запобігання резистентності.

Борошниста роса уражує молоді листя, пагони, плоди покриваючи їх білим чи сірим нальотом. Вона особливо активно розвивається після дощів у спеку. Уражені пагони можуть відмирати, а плоди деформуються.  Своєчасна обрізка заражених гілок, збір та знищення опалого листя і плодів і обробка фунгіцидами типу «Топаз» або «Топсин-М» після цвітіння значно знижує ризик поширення хвороби.

Моніліоз, або сіра плодова гниль, є найпоширенішим грибним захворюванням персика. Він проявляється у вигляді моніліального опіку (в’янення пагонів і листя) навесні та плодової гнилі (гнійнисті плями на плодах, що покриваються сірим нальотом) влітку. Хвороба може призвести до значних втрат урожаю, тому потребує своєчасного лікування та профілактики. Уражені плоди буріють, зморщуються й залишаються висіти на дереві, стаючи джерелом інфекції на наступний сезон. Хвороба швидко поширюється при дотику плодів. Для запобігання розвитку моніліозу проводять санітарну обрізку, прорідження зав’язі та три послідовні обробки фунгіцидами: перед цвітінням, після нього і в період формування плодів. У системах захисту добре працюють препарати «Хорус», «Топаз» і «Топсин-М».

Надійний захист персика базується на поєднанні правильної агротехніки, санітарних заходів і планових обробок. Регулярна обрізка, провітрювання крони, прибирання опалого листя, контроль вологості ґрунту і використання ефективних фунгіцидів та інсектицидів у відповідні фази розвитку культури дають змогу підтримувати дерева здоровими й отримувати стабільний урожай високоякісних плодів.

Опубліковано Залишити коментар

Осінній сезон посадки саджанців наближається!

Шановні покупці! Наближається відкриття осіннього сезону продажу саджанців із відкритою кореневою системою. Орієнтовний старт — 5–10 жовтня. Точні дати залежать від погодних умов: за теплої осені викопування може розпочатися трохи пізніше, щоб саджанці були максимально підготовлені до пересадки. Старші саджанці та виноград потребують довшого визрівання та будуть готові у другій половині жовтня.

Після викопки та опадання листя саджанці можна висаджувати аж до настання морозів у грудні. Основне приживання відбуватиметься вже навесні, тому можна не поспішати висадити чим раніше. Найкращими термінами для осінньої посадки є кінець жовтня — початок листопада.

Асортимент на сайті поступово оновлюватиметься. Відправку замовлень поштою плануємо розпочати після старту сезону.

Рекомендуємо заздалегідь вивчати та формувати списки бажаних сортів, щоб забронювати їх коли вони зʼявляться у продажу.

Опубліковано Залишити коментар

Гумі і маслинка зонтична як альтернативи традиційним ягідним культурам

Добірна десертна форма

Гумі, або маслинка багатоквіткова (Elaeagnus multiflora), походить зі Східної Азії. У природі ця рослина зростає на схилах, узліссях, серед чагарників — там, де іншим культурам важко прижитися. Її ще рідко зустрінеш у наших садах, проте саме гумі здатен приємно здивувати тих, хто шукає невибагливу, декоративну й водночас корисну ягідну рослину.

Кущ невисокий — зазвичай від 1,5 до 2,5 метра, рідше більший. Пагони вкриті дрібними сріблястими лусочками — завдяки цьому вся рослина ніби мерехтить на сонці. Листя зверху зелене, знизу сріблясте; восени змінює колір на жовтий або червонуватий.

Гумі цікавий ще й тим, що на його корінні утворюються бульбочки з бактеріями, які засвоюють атмосферний азот. Це означає одне: добрива йому майже не потрібні, а ґрунт під ним з роками покращується.

Квітує наприкінці весни. Квіти дрібні, жовтувато-білі, ароматні — бджоли завжди знаходять їх першими. Кущі самоплідні, але за наявності кількох — урожай суттєво рясніший.

Врожай маслинки багатоквіткової (гумі)

Плоди подовжені, червоні, з дрібними сріблястими цяточками. На смак — кисло-солодкі з приємною свіжістю, іноді з легкою терпкістю біля кісточки. Дозрівають зазвичай у червні — липні, одними з перших серед ягід. Їх їдять свіжими, варять джеми, соки або сушать. У холодильнику зберігаються кілька днів.

За вмістом корисних речовин гумі не поступається більш відомим ягодам: містить багато вітаміну C, антиоксидантів і мікроелементів.

Гумі практично не хворіє й не уражується шкідниками, легко пристосовується до різних грунтово-кліматичних умов. Головне — сонячне місце і легкий ґрунт без застою води. У перші роки — бажано поливати в посуху.

Зимостійкість висока: більшість сортів без проблем витримують до –25…–30 °C.

Врожай маслинки зонтичної (акігумі)

Маслинка зонтична (Elaeagnus umbellata), яку ще називають акігумі або autumn olive, — близький родич гумі, але з дещо іншим характером росту й плодоношення. Її природний ареал — Східна Азія: Японія, Китай, Корея. У багатьох країнах цей вид давно використовують не лише як ягідну культуру, а й для озеленення, укріплення схилів і як рослину-меліоратор.

На відміну від гумі, маслинка зонтична зазвичай більша й росте швидше. За сприятливих умов вона формує кущ або невелике дерево заввишки 3–4 м. Крона густа, широка, добре переносить формувальну обрізку. Листя видовжене, зверху темно-зелене, знизу сріблясте — типовий вигляд для багатьох Elaeagnus.

Коренева система потужна й поверхнева, також формує бульбочки з азотфіксувальними бактеріями. Тому маслинка часто виступає сидератом і хорошим попередником для інших культур.

Квіти кремово-білі, дрібні, ароматні, рясно вкривають пагони навесні. Рослина добре запилюється комахами. Як і гумі, маслинка зонтична — самоплідна, але при посадці кількох екземплярів плодоносить рясніше й стабільніше.

Жовтоплідна форма маслинки зонтичної (акігумі)

Плоди дрібніші, ніж у гумі, але формуються численними гронами по всій кроні. Ягоди червоні або рожево-червоні, з характерними сріблястими цяточками. Смак — кисло-солодкий, іноді з легкою терпкістю. Найсмачнішими вони стають у повній стиглості — тоді ягоди м’які та солодкі.

Ягоди багаті на лікопін, антиоксиданти та вітаміни. У різних країнах їх сушать, варять варення, пасту або додають у соуси.

Маслинка невибаглива — росте на піщаних, кам’янистих і бідних ґрунтах. Добре переносить спеку і посуху. Швидко відновлюється після обрізки й формує щільні зарості, тому її часто використовують як живопліт або для укріплення схилів.

Зимостійкість висока — більшість форм витримують до –25…–30 °C. Єдиний нюанс: через сильну здатність до регенерації маслинка іноді може розростатися самосівом або поросллю.

Гумі та акігумі — споріднені рослини, які можуть чудово доповнити асортимент ягідних культур у саду. Гумі приваблює раннім достиганням і більшими плодами, акігумі — рясністю, витривалістю й простотою у догляді. Обидва види декоративні, корисні й практично не потребують хімзахисту. Вони гарні в усі пори року, щедро плодоносять і ще залишаються маловідомими — тож можуть стати справжньою родзинкою вашого саду.

Керівник центру,
Віктор Андращук