Опубліковано 2коментарі

Планування ділянки та правильна посадка плодових дерев

Навіть невеликий плодовий сад потребує попереднього планування. Від того, де будуть розміщені дерева, залежить їх освітлення, розвиток крони, провітрювання, зручність догляду та врожайність у майбутньому.

Під час планування враховують площу ділянки, її рельєф, освітленість, напрямок схилів, ґрунт, рівень ґрунтових вод, наявність будівель та інших об’єктів, які можуть створювати затінення. Важливо також заздалегідь визначити, яких розмірів дерева можна виростити на конкретному місці з урахуванням виду, сорту та підщепи.

Найкраще починати з плану ділянки на папері. На ньому позначають будинок та інші споруди, доріжки, господарську зону, джерела води, існуючі дерева й кущі, а також майбутні насадження. При цьому потрібно враховувати не тільки розмір саджанця під час посадки, а й розміри дорослого дерева.

Для плодового саду бажана добре освітлена ділянка без застою холодного повітря та води. Повністю відкриті місця можуть страждати від сильних холодних вітрів, тому за можливості сад захищають від них будівлями, огорожею або іншими насадженнями, не створюючи при цьому надмірного затінення.

Ділянки з близьким заляганням ґрунтових вод, тривалим підтопленням або постійним застоєм води несприятливі для більшості плодових культур. Можливість вирощування в таких умовах залежить від культури, підщепи, властивостей ґрунту та наявності дренажу.

Продовжити читання
Опубліковано 2коментарі

Хвороби і шкідники персика та нектарину

Персик належить до чутливих плодових культур, особливо коли йдеться про грибкові захворювання. На відміну від яблуні чи груші, які можуть якось плодоносити навіть без обробок, персик без належного захисту швидко втрачає листя, плоди і навіть може загинути за кілька років. Щоб отримувати стабільний і якісний урожай соковитих ароматних плодів рік за роком, важливо добре знати основні загрози, розуміти їхні характерні ознаки на різних стадіях розвитку й своєчасно застосовувати правильні агротехнічні прийоми та ефективні засоби захисту.

Продовжити читання
Опубліковано Залишити коментар

Недооцінений скарб із дна озер – сапропель

Сапропель — це відкладення на дні прісноводних озер, сформовані з органічних залишків водоростей, планктону та ґрунтових мікроорганізмів, що протягом тисяч років накопичувалися у безкисневому середовищі. Проте це не просто озерний мул — це дуже цінний органо-мінеральний матеріал.

Сапропель не є класичним органічним добривом на зразок біогумусу, перегною чи компосту. Це — багатокомпонентний природний матеріал, у складі якого містяться гумусові сполуки, амінокислоти, вітаміни, фосфоліпіди, мікроелементи (мідь, бор, цинк, марганець), ферменти та біологічно активні речовини. Залежно від місця утворення, відсоток органіки в сапропелі може коливатись від 10 до 70%.

Дія сапропелю не миттєва, а накопичувальна. Внесений сапропель працює декілька років поспіль. Він:

  • збагачує ґрунт стабільним органічним матеріалом;

  • покращує водоутримання та повітропроникність;

  • нейтралізує надлишкову кислотність;

  • відновлює мікробіологічну активність;

  • зменшує потребу у мінеральних добривах.

Особливо помітна дія на виснажених піщаних ґрунтах і важких глинистих ділянках, де сапропель покращує агрофізичні властивості й підвищує вміст гумусу.

Занадто часте або надмірне внесення може погіршити баланс азоту, особливо на важких ґрунтах. Найкращий ефект дає поєднання сапропелю з біогумусом, компостом, сидератами або мікробіологічними препаратами.

Сапропель — це природний матеріал із повільною, але потужною дією. Його внесення — це інвестиція в родючість ґрунту на роки. У час, коли мінеральні добрива дорожчають, а ґрунти деградують, сапропель — це справді вартий уваги ресурс.

керівник центру, Віктор Андращук