Слива домашня, особливо у молодому віці, росте достатньо сильно. Урожай формується на шпорцях, букетних і укорочених гілочках. Формують і обрізають крону сливи, враховуючи пагоноутворювальну здатність сорту, хоча бруньки у всіх сортів добре прокидаються по всій довжині пагонів. Сильно гілкуються дерева Угорки звичайної, середньо – Ренклоду Альтана та Угорки італійської, слабко – Анни Шпет.
Крону сливи формують переважно за розріджено-ярусним типом. Висота штамбу – 60 см. В перші роки формування крони пагони подовження у сортів з сильним і середнім галуженням після укорочення повинні мати довжину 60 см, у сортів із слабким галуженням – 50 см.
На початку плодоношення сливу обрізають мінімально. В кроні гілки більше проріджують, чим укорочують. Видаляють жирові прирости, сухі, пошкоджені і малопродуктивні тонкі гілки.
За характером росту і плодоношення розрізняють чотири типи сортів сливи. До першого типу належать сорти які плодоносять переважно на однорічних гілках різної довжини (уссурійські, китайські, канадські і американські види сливи). У таких слив з вегетативних бруньок утворюються букетні гілочки і укорочені пагони завдовжки 10…15 см. На них всі бруньки, окрім однієї — двох верхніх, — квіткові. Обростаючі гілки ростуть слабо, недовговічні, тому спостерігається швидке і сильне оголення гілок. До цієї групи належать сорти: Озарк Прем’єр, Шіро, Дуарте, Ран’єр.
Другий тип — сорти домашньої сливи (Угорка звичайна, та ін.). Характеризуються середньою пробуджуваністю бруньок і хорошою пагоноутворюючою здатністю.
Крона сильно загущується, основний вид обрізки — видалення.
Третій тип — сорти домашньої сливи (Анна Шпет, Пам’ять Вавілова, та ін.). Характеризуються середньою пробуджуваністю бруньок і слабкою пагоноутворюючою здатністю. Крона не загущується. Кріплення гілок міцне. Для запобігання оголення необхідне укорочення гілок.
Четвертий тип — середня пробуджуваність бруньок і середня здатність до галуження (Ренклод зелений, Угорка італійська, і ін.). Основний вид обрізки — укорочення для підвищення обростання гілок, іноді проріджування для поліпшення світлового режиму.
В період плодоношення скелетні та напівскелетні гілки густо покриваються шпорцями, внаслідок чого дерева перевантажуються плодами і їх ріст слабшає. При зменшенні однорічного приросту до 25 см проводять обрізку на 2…4-річну деревину.
В період формування обрізка мінімальна і зводиться до закладки основних гілок, стимулювання росту на них обростаючих гілок, запобігання загущення крони.
Основна мета обрізки плодоносних дерев — не допустити послаблення росту і перевантаження урожаєм. Проводять слабке омолодження: обрізають гілки над найближчим бічним відгалуженням. Подальше згасання росту повинне супроводжуватися відповідним посиленням охолоджуючої обрізки.
Після вступу дерев в повне плодоношення частину провідника на висоті близько 2,5…3 м обрізають на бічну гілку.
Алича формує загущену крону, їй властива висока пробуджуваність бруньок. Квіткові бруньки закладаються на однорічних пагонах, на коротких букетних гілочках і шпорцях. Крону формують так само, як і у сливи, за розріджено-ярусним типом. Висота штамбу 60 см. Гілки в кроні більше проріджують чим укорочують. В період повного плодоношення вирізують на кільце гілки, які загущують крону, сухі і пошкоджені, видаляють жирові прирости.
