Сучасна селекція кісточкових культур досягла високого рівня розвитку, що дозволило створити унікальні міжвидові гібриди, які поєднують найкращі риси своїх батьківських видів. Ці гібриди відзначаються покращеними смаковими якостями, підвищеною стійкістю до хвороб та кращими адаптивними можливостями для вирощування. Серед найбільш відомих та поширених груп таких гібридів — плуот, апріум, дюк, нектакотум, нектаплум, плюеррі та інші.
Систематика та класифікація
Всі міжвидові гібриди кісточкових за сучасною класифікацією належать до роду Prunus, а їх генетична структура містить спадковий матеріал від різних видів, найважливішими з яких є:
Prunus salicina (слива китайська)
Prunus armeniaca (абрикоса)
Prunus persica (персик)
Prunus cerasifera (аличa)
Prunus avium (черешня)
Prunus cerasus (вишня звичайна)
Prunus besseyi (карликова піщана вишня Бессі)
Найчастіше в схрещуваннях використовується слива китайська (Prunus salicina), яка має високий потенціал до гібридизації і забезпечує великі, соковиті та смачні плоди.
Основні групи міжвидових гібридів
1. Плуот (Pluot) – сливово-абрикосовий гібрид
Плуоти — це складні міжвидові гібриди сливи китайської (Prunus salicina) та абрикоси (Prunus armeniaca), у яких переважає генетика сливи (приблизно на три чверті). Вони поєднують соковитість і крупноплідність сливи з насиченим ароматом та солодкістю абрикоси.
Найпростіше схрещування сливи та абрикоси відоме як плумкот, при якому генетичний матеріал обох батьків розподілений приблизно порівну. Плумкоти використовували на початкових етапах гібридизації, проте через нижчу якість плодів вони майже зникли з сучасного сортименту.
Плуоти отримані складнішим шляхом. Зазвичай їх виводять за схемою: (слива китайська × абрикоса) × слива китайська. Це означає, що спочатку сливу китайську запилюють пилком абрикоси, вирощують сіянець із отриманої кісточки, а потім цей гібрид знову схрещують зі сливою китайською. Таке повторне схрещування дозволяє зберегти більшість ознак сливи, водночас покращуючи смакові характеристики та адаптивність гібрида.
Залежно від конкретного сорту, у селекційних схемах можуть використовуватися додаткові гібриди, що ще більше урізноманітнює властивості плуотів та ускладнює їх класифікацію.
Популярні сорти:
Флейвор Квін (Flavor Queen)
Гео Прайд (Geo Pride)
Дапл Денді (Dapple Dandy)
Флейвор Супрім (Flavor Supreme)
Емеральд Дроп (Emerald Drop)
Важливим кроком у цій групі можуть стати гібриди з використанням звичної нам сливи домашньої (Prunus domestica), яка через свою генетику значно важче схрещується та дає нежиттєздатних або безплідних нащадків. Проте, вже є наукові відомості про успішний плумкот болгарської селекції — Стендесто (Standesto), отриманий у результаті схрещування сливи домашньої «Стенлі» та абрикоси «Модесто».
2. Апріум (Aprium) – абрикосово-сливовий гібрид
Апріуми — це гібриди обернені до плуотів, у яких переважає вже генетика абрикоси. Типова схема їх отримання: (абрикоса × слива китайська) × абрикоса.
Завдяки домінуванню абрикосової спадковості вони значно солодші за сливи та навіть за багато сортів абрикоси. Візуально подібні до абрикоси, інколи мають гладеньку “сливову” шкірку. Їхня м’якоть щільна, ароматна, поєднує ніжність і соковитість абрикоси з легкими сливовими нотками, що робить ці гібриди особливо привабливими для споживачів.
Є інформація що американський сорт апріума «Escort», також містить 12,5% генетичного матеріалу персика у своєму складі.
Популярні сорти:
Кот-н-Кенді (Cot-N-Candy)
Флейвор Делайт (Flavor Delight)
Тейсті Річ (Tasty Rich)
Апрібель (Apribel)
Апріум – популярний в Україні сорт без точно визначеної назви.
3. Нектакотум (Nectacotum), Пічплум (Peachplum) та інші персикові гібриди
Це складні гібриди, у створенні яких бере участь персик звичайний (Prunus persica) або його різновид нектарин (Prunus persica var. nucipersica), а також слива китайська (Prunus salicina) та абрикоса (Prunus armeniaca). Вони поєднують персиковий аромат із хрусткістю та соковитістю сливи і солодкістю абрикоси, що може надавати їм унікальних смакових якостей. Точний розподіл генетичного матеріалу у цих гібридах зазвичай невідомий, проте частіше всього вони значно більш схожі на одного з батьків.
Попри поширене уявлення, нектарин не є гібридом персика зі сливою, а є природньою мутацією персика, так само як і його плоскоплідний різновид (Prunus persica var. platycarpa).
Гібридами персика є:
Пічплум (peachplum) / Нектаплум (nectaplum) – персиково / нектариново-сливовий гібрид (P. persica та P. salicina).
Пічкот (peachcot) / Нектакот (nectacot) – персиково / нектариново-абрикосовий гібрид (P. persica та P. armeniaca).
Пікотум (peacotum) / Нектакотум (nectacotum) – складний персико-абрикосо-сливовий гібрид (P. persica, P. armeniaca, P. salicina), в якому культури можуть бути представлені в різних долях, від чого він може сильно варіювати за своїми якостями.
Приклади сортів:
Нектакотум – нектарино-сливо-абрикосовий гібрид, з переважаючими ознаками сливи.
Нектапріум – нектаплум, також відомий як нектаринова слива. Точне походження невідоме, є припущення що може включати в своєму складі і абрикосу.
Спайс Зі (Spice Zee) – нектаплум з бордовим листям, з переважаючою генетикою нектарина. Подібний до українських сортів “Медведівський-1“ та “Медведівський-2“. Бордове забарвлення листя зʼявилося у персиках від гібридизації із аличею Пісарда.
Белла Голд (Bella Gold) – жовтий пікотум, більш схожий на сливу.
- Белла Джін (Bella Jean) – нектакотум, по опису більш схожий на сливу.
Трі-Лайт (Tri-Lite) – комерційний сорт пічплуму.
4. Гібриди аличі, сливи та абрикоси
В цю групу можна включити крупноплідну аличу – гібрид аличі (Prunus cerasifera) та китайської сливи (Prunus salicina), а також чорну абрикосу – гібрид абрикоси та аличі (Prunus × dasycarpa).
Крупноплідна алича – це високоврожайна та технологічна культура, яка відзначається легкістю у вирощуванні. Сучасна культурна алича вже давно перестала бути тим деревом із дрібними, жовтими та кислими плодами, яке багато хто пам’ятає.
Завдяки складному генетичному походженню сучасні сорти максимально наближені до домашніх слив не лише за розміром, а й за смаковими якостями, що робить їх цікавою альтернативою для садівників.
Чорна абрикоса —спонтанний гібрид абрикоси та аличі, який практично не зустрічається в дикій природі. За морфологічними та біологічними особливостями займає проміжне положення між батьківськими видами, поєднуючи їхні риси.
За зовнішнім виглядом, зокрема за пагонами, листям і бруньками, більше нагадує абрикосу.
Італійська група сортів Бірікокколо, за наявною інформацією, також є гібридом абрикоси та аличі, можливо, із участю сливи китайської.
Ці фрукти поєднують найкращі характеристики своїх батьківських видів, створюючи унікальні смакові якості, дуже високу урожайність, відмінну стійкість до хвороб і привабливий вигляд.
Популярні сорти:
- Десертна рання – сорт аличі, що виділяється високими смаковими якостями.
- Чорний Бархат – сорт чорної абрикоси.
- Лихни – гібрид червономʼякотної сливи китайської та аличі Пісарда з бордовим листям.
- Бірікокколо Гіганте Ді Будріо – італійський сорт із групи “чорних абрикосів”.
5. Черум (Cherum) та Плуеррі (Pluerry) – черешнево-сливові гібриди
Ці гібриди отримані шляхом схрещування черешні зі сливою китайською. Вони мають незвичний колір, високу цукристість і ніжний аромат. Черум з переважанням генетики черешні, а Плуеррі – генетикою сливи. Це молода група, яка тільки почала свій розвиток.
Про готові сорти з переважанням генетики черешні поки що немає достовірної інформації, проте відомо, що над їх створенням активно працюють, і сама ідея такої селекції є надзвичайно цікавою. Основна мета – використати генетичний матеріал сливи, щоб отримати черешню, яка буде легшою у вирощуванні, менш схильною до розтріскування, крупнопліднішою та з дуже пізніми термінами дозрівання, коли черешні закінчуються – з серпня і навіть восени.
Остання характеристика особливо важлива, оскільки не лише розширює період споживання плодів, а й може допомогти захистити від вишневої мухи – одного з головних шкідників черешневих садів.
Популярні сорти:
Світ Тріт (Sweet Treat)
- Кенді Харт (Candy Heart)
- Флейвор Панч (Flavor Punch)
6. Чум (Chum) – вишнево-сливові гібриди
Назва “Чум” (скорочено від Cherry-Plum) у нас ще не набула поширення, і частіше цю групу називають “сливово-вишневими гібридами” (СВГ).
Це гібриди сливи китайської та карликової піщаної вишні Бессі (Prunus besseyi або Prunus pumila var. besseyi), яка генетично ближча до сливи, ніж до справжньої вишні.
Вишня піщана Бессі (часто зустічається як “Бессея”) була названа на честь біолога Ч. Бессі і є близьким родичем вишні повстистої (Prunus tomentosa), з якою успішно схрещується. Такі гібриди переважно використовуються як підщепи і не мають високої плодової цінності, проте перспективні для подальшої селекційної роботи, як і гібриди з деякими американськими видами слив.
Щодо вдалих фертильних гібридів вишні звичайної та сливи (як домашньої, так і китайської) – наразі достовірна інформація не зустрічається.
Окремо можна відзначити ще один напрямок селекції – “апрічеррі” або “черрікот”, гібриди абрикоси та вишні піщаної Бессі. Прикладом такого гібрида є сорт “Априкіра” (Aprikyra). Потенційно вишня піщана може привнести для гібридів дуже високу зимостійкість та стійкість до хвороб та незвичні ноти у смаку.
Популярні сорти:
Менор (Manor)
Гайавата (Hiawatha)
Кеппа (Kappa)
Сепа (Sapa)
7. Дюк (Duke) – вишнечерешневі гібриди
Гібриди вишні звичайної та черешні, що поєднують соковитість, приємний освіжаючий аромат вишні, а також солодкість і пружну текстуру черешні.
Такі гібриди мають потенціал для покращення смакових якостей, врожайності, стійкості до хвороб, розширення термінів достигання цих культур.
Популярні сорти:
Перспективи розвитку
Сучасні міжвидові гібриди не лише демонструють дуже цікаві смакові якості, а й відкривають нові можливості для вирощування у різних грунтово-кліматичних зонах.
Особливої уваги заслуговує гібридизація персика, яка досі залишається доволі складним процесом. Такі гібриди можуть поєднувати високі смакові якості, чудову соковитість і крупноплідність. Крім того, вони здатні вирішити деякі проблеми вирощування персика, зокрема підвищити стійкість до несприятливих погодних умов та покращити імунітет до грибкових хвороб, таких як кучерявість листя.
У майбутньому можуть з’явитися нові унікальні комбінації, зокрема черешнево-абрикосові гібриди або гібриди з використанням вишні звичайної та сливи домашньої. Такі міжвидові схрещування здатні збагатити смакові якості фруктів, підвищити їхню стійкість до хвороб і шкідників, а також розширити період споживання врожаю. Це робить їх перспективними не лише для аматорського садівництва, а й для комерційного вирощування.
керівник центру, Віктор Андращук
