Буффало

Опис

Американський сорт винограду конкордового типу, отриманий від схрещування Герберт і Боткіне. Це сильнорослий, урожайний і дуже зимостійкий виноград із темно-синіми ягодами, солодкою м’якоттю та характерним ароматом ізабельної групи. В Україну сорт потрапив завдяки М. І. Вавилову.

Кущі сильнорослі, з довгими міжвузлями. Листя велике, з нижнього боку сильно опушене, за формою та забарвленням нагадує Лідію. Квітка двостатева, сорт добре запилюється навіть за несприятливих умов, горошіння зазвичай не спостерігається. Врожайність висока: за доброї агротехніки на арочних формуваннях із дорослого куща можуть отримувати до 100 кг ягід. Достигання припадає на початок вересня.

Грона середні або великі, конічні, часто з одним-двома крилами, масою 200–500 г. Для ізабельної групи це досить великі грона. Ягоди круглі, темно-сині, масою 3–5 г.

М’якоть неслизиста, соковита, солодка, з приємним гармонійним ароматом. На відміну від сортів із типовою слизистою м’якоттю лабрускового типу, ягоди мають більш звичну для європейського винограду консистенцію.

Буффало вирізняється високою стійкістю до мілдью та гнилей, а морозостійкість оцінюється приблизно у –27…–30 °C. Реальна зимостійкість залежить від визрівання лози та умов вирощування попереднього сезону. В окремі особливо суворі зими кущ може підмерзати, але має хорошу здатність до відновлення.

Сорт добре реагує на коротку обрізку на 3–4 вічка. Водночас традиційне укорінення живців у Буффало слабке, тому сорт краще розмножується відводками. Для готового саджанця це, звичайно, вже не має принципового значення.

Буффало — цікавий представник старої американської селекції, який і сьогодні має практичні переваги: високу зимостійкість, стійкість до хвороб, сильний ріст і стабільну врожайність. Його варто відрізняти від сучасних великоягідних столових форм: тут цінують не розмір ягоди, а витривалість, урожайність і характерний аромат.